Однак, як зауважують ті ж спеціалісти з Національного космічного агентства України, рівень розвитку космічного потенціалу нашої країни потребує розроблення якісно нової моделі провадження космічної діяльності. Йдеться, насамперед, про активний пошук Україною свого місця на космічних ринках та в міжнародній системі розподілу праці. Ми, не тільки за формальними ознаками, а й за своєю спроможністю практично реалізувати сучасні космічні проекти, по праву відносимося до провідних космічних держав. Підтвердженням цьому є унікальний міжнародний проект „Морський старт.” Доступ у космос об’єктивно підвищує значущість України у відносинах із стратегічними партнерами, євроінтеграційних процесах. Особливо це актуально після нашої добровільної відмови від ядерних озброєнь, коли космічні технології є одним з небагатьох факторів визначення стратегічного місця держави. Тому на порядку денному сьогодні гостро стоять завдання підвищення ефективності застосування космічних засобів для суспільних потреб, у тому числі й оборони, розвитку високих технологій як умови конкурентоспроможності національної економіки.

Однак, збереження існуючих підходів у космічній галузі не може гарантувати нам успішного просування до зазначених програмних цілей. Так, фінансування вітчизняних космічних програм допоки здійснюється здебільшого за залишковим принципом – у середньому 90 млн. гривень на рік. Консервування такого варіанту призведе протягом 10-15 років до згортання космічної діяльності, зупинення розроблення ракет-носіїв та космічних апаратів, уповільнення розвитку наземної інфраструктури.

Які варіанти для виправлення ситуації пропонує Уряд? У Концепції (розпорядження КМУ від 31.05.2006 р. № 306-р) їх два. Перший – інтенсивний розвиток космічної діяльності. За прогнозними оцінками, він дав би змогу протягом найближчих 5-7 років створити ракетні комплекси різноманітного базування на основі модернізованих та нових вітчизняних ракет-носіїв, розгорнути космічні системи спостереження, реалізувати власні телекомунікаційні та наукові проекти. І, нарешті, такий шлях мав би забезпечити Україні участь у міжнародних програмах та присутність на міжнародних ринках космічних послуг.

Безперечно, такий напрям є дуже бажаним, але він не відповідає нинішнім можливостям країни. Тому у Концепції як найбільш прийнятний визначено варіант перехідний до інтенсивного, який враховує нашу реальну економічну ситуацію. Спеціалісти розраховують, що такий вектор забезпечить реалізацію низки важливих проектів, технологічне оновлення підприємств та структурні зрушення у космічній галузі.

Як результат, уже в найближчі роки Україна може створити постійно діюче угруповання вітчизняних космічних апаратів для спостереження Землі та географічного моніторингу „Січ”, національну систему геоінформаційного забезпечення як частину європейської системи GMES та світової GEOSS, удосконалити систему координатно-часового та навігаційного забезпечення України за участю Росії і ЄС. Можливим стане комерційне використання українських ракет-носіїв у проектах „Циклон-4”, „Наземний старт” і „Дніпро”, створення супутникових телекомунікаційних мереж зв’язку і мовлення загального користування та спеціальних телекомунікаційних мереж з використанням національного супутника зв’язку.

Можуть бути реалізовані й інші амбітні проекти. Зокрема, передбачається провести космічні дослідження у галузі сонячно-земних зв’язків, астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, реалізувати освітні космічні програми. Намічено модернізувати технічні засоби Національного центру управління та випробувань космічних засобів у м. Євпаторії для використання їх у міжнародних космічних програмах.

За попередніми підрахунками, орієнтовний обсяг фінансування космічної Програми України становитиме 2, 66 млрд. гривень.

Департамент комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України


----------------------------------------------------

В тему:

Україна - перша космічна держава?