Як повідомили УКРІНФОРМу у прес-службі Міноборони, серед тих, хто того дня склав Військову присягу, - юнаки з Прикарпаття, що стануть основою майбутньої Прикарпатської роти у складі окремого батальйону морської піхоти.

Ідея відродження Прикарпатської роти у батальйоні морської піхоти належить заступнику командувача Військово-Морських Сил ЗС України з берегової оборони - начальнику військ берегової оборони генерал-майору Олександру Островському. Нині тут проходитимуть службу юнаки з Івано-Франківської, Вінницької, Хмельницької та Тернопільської областей.

Прикарпатська рота була створена у лютому 1919 року за ініціативи міністра морських справ Української Народної Республіки контр-адмірала Михайла Білинського.

Довідка
(автор - Павло Гай-Нижник)

Білинський (Білінський) Михайло (1882 - 17.11.1921) - капітан 3-го (за іншими даними: 1-го) рангу Українського Військового Флоту. 3 1917 належав до Української Партії Соціалістів-Самостійників. Став одним з організаторів українського морського міністерства. У травні-жовтні 1918 Б. входив до складу української делегації, яка вела переговори про умови підписання мирного договору з радянською Росією у Києві. З 26.12.1918 до 9.4.1919 - морський міністр Української Народної Республіки в урядах, які очолювали В.Чеховський і С. Остапенко. З квітня 1919 - командир першої української дивізії морської піхоти. У 1920-21 - міністр внутрішніх справ УНР. В 1920-21 Б. входив до складу Всеукраїнської Національної Ради, очолював її і був заступником голови урядової Комісії по розроби Конституції УНР. Брав участь в першому Зимовому поход Армії Української Народної Республіки. 17.11.1921 Б. під час бою з частинами Червоної Армії потрапив в оточення в р-ні Базару. Не бажаючи здаватись у полон, застрілився.

Шрамченко Святослав (3.5.1893 - 24.6.1958) - капітан-лейтенант українського флоту. Народився у Баку. Напередодні Першої світової війни закінчив Морський корпус. У роки Першої світової війни 1914-18 служив на Балтійському флоті. Після Лютневої революції 1917 включився у громадсько-політичну діяльність. Став співзасновником Українського військово-морського революційного штабу на Балтиці. Готував перехід на Чорне море бойових кораблів із українізованими екіпажами, зокрема крейсера “Светлана”, есмінців “Україна” і “Гайдамака”. На поч. 1918 прибув до Києва. 27.3.1918 увійшов до складу міністерства морських справ, начальник гардемаринської школи. У квітні-червні 1919 - ад`ютант морського міністерства УНР, згодом віце-міністр(?), начальник оргвідділу Морського Головного штабу. Після інтернування української армії у Польщі перебував у таборах. Згодом оселився в Ченстохові, де очолював українську громаду. У 1941-44 очолював Український допомоговий комітет у м.Холм. З 1945 мешкав у Ерфурті (Німеччина), з 1950 - у США. Автор понад 200 праць з історії українських визвольних змагань 1917-21, Українського Військово-Морського Флоту. Помер у Філадельфії.

---

В тему:

90 років тому флот в Севастополі підняв українські прапори

Морська звитяга козаків

Шанувати своє минуле!

MAD HEADS XL зголосилися на флот!

«Лента за лентою, набої подавай!» - хором співав зал.