Проте, у нашому суспільстві усе не так уже й просто. Зокрема, в Українській республіканській партії давно наполягають на тому, що фатальні помилки й прорахунки найбільш потужних опозиційних партій можуть тільки допомогти пануючому режиму і далі де-факто залишатися при владі.

Серед таких прорахунків виділяють основні:

- Підтримка недолугого закону про вибори народних депутатів, за яким далеко не всі сили змогли виставити власні партійні списки. За реєстрацію тепер потрібно було заплатити 2 млн. грн. Це означає, що проти корумпованих ПР і КПУ вийшли тільки найзаможніші політичні сили. Але походження їхніх капіталів в умовах українських реалій також викликає величезні сумніви. Тож перша небезпека – майбутні парламентські опозиціонери можуть виявитися настільки «вмонтованими» в «систему» та залежними від неї, що нинішня влада легко ними маніпулюватиме.

- Так звана Об’єднана опозиція відкинула природних помічників і соратників з невеликих патріотичних партій. Хоч Яценюк на початках постійно говорив, що «їхні двері широко відкриті для всіх однодумців», насправді достукатися у них було практично неможливо. В результаті замість об’єднання проти диктатури знову вийшов розбрат.

- Нинішня парламентська опозиція, яка й стала стрижнем ОО, прогавила не тільки мовне законодавство, але й процес формування виборчих комісій, чим показала свою безпорадність. В результаті рахувати голоси буде хто завгодно, тільки не ОО, УДАР чи «Свобода». І ймовірність фальсифікацій у такому випадку не важко передбачити.