Мешканки Тернопільщини у пошуках сучасних способів швидко і без особливих зусиль заробити познайомились із громадянином Польщі, власником аґенції із працевлаштування. Прикриваючись законною діяльністю, злочинці продавали українських жінок у польські клуби для подальшої сексуальної експлуатації.

Діяли за примітивною, але, тим не менше, дієвою схемою – підшукували на території нашої області молодих жінок, котрі не мали роботи чи будь-якого постійного джерела доходів, – зазвичай їх легко було купити на обіцянки доброго і швидкого заробітку. Обдурених, обіцяючи працевлаштування у барах Польщі із заробітною платою до двох тисяч євро щомісячно, переправляли за кордон.

Аби втягнути потерпілих у матеріальну залежність і тим самим забезпечити їх виїзд за кордон, шахрайки за свій кошт оформлювали закордонні паспорти, відкривали візи, а також купували білет в одну сторону – з Тернополя до Вроцлава. На цьому їхня місія вичерпувалась. За кожну завербовану жінку учасниці групи отримували по 250 євро.

За кордоном тернополянок зустрічав громадянин Польщі, власник однієї з аґенцій, що буцімто займалася працевлаштуванням. Чоловік власним транспортом доправляв їх в клуб, де під приводом необхідності реєстрації для поселення в готель, забирав закордонні паспорти. Цим самим доля жінок була визначена. Впродовж двох місяців їх шантажували, погрожували фізичною розправою і змушували надавати сексуальні послуги заїжджим німецьким туристам. Гроші від клієнтів отримував власник клубу.

Коли термін дії візи мав закінчуватись, власник, не бажаючи конфліктувати з міграційною службою Польщі, купував використаній жертві білет на Україну. Відрахувавши мізерну суму, необхідну для проїзду, нещасних відправляли на батьківщину.

Відповідно до чинного українського законодавства злочинці, причетні до продажу, іншої оплатної передачі людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із переміщенням через державний кордон України для подальшого продажу чи передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, караються позбавленням волі на термін від трьох до восьми років. Моральні ж збитки постраждалим від такої наруги навряд чи підлягають будь-якій компенсації.

Оскільки сучасна работоргівля є тіньовим "бізнесом", важко встановити реальні розміри прибутків, які вона дає. Відомо тільки, що вони сягають десятків мільярдів доларів на рік. Левова частка всіх випадків торгівлі людьми – це трудова експлуатація. Як не прикро, але за останні роки в які тільки країни світу не продавали українців, а найбільше – до Туреччини, Росії, Польщі, Італії, Чехії та Ізраїлю.