ВІЛ – так називається вірус, який викликає СНІД у людини. Він руйнує важливі клітини системи захисту організму, а тоді у людини можуть розвиватись - в меншім або більшім стані, такі хвороби як пневмонія, герпис - сивороточні хвороби (інфекції або зараження розвиттям патогінних грибів і бактерій, лихорадка, сверблячки, і.т.д.). Сьогодні є тести, які можуть виявити антитіла ВІЛ в сиворотці крові. Це такі тести, як ELISA, Western-Bloot, RIPA (radio-immunoprecipitation).

Якщо результат теста є позитивний, то інфектована особа називається “соропозитивна” (кровно заражена), і тоді може розвинутись СНІД. Власник СНІД-у мусить навчитись, як йому ліпше поводитися з цією проблемою - цю хворобу треба розглядати, як одну з багатьох проблем, але не як кінець “нормального” життя. “Айдетик” (носій вірусу – від англійської абревіатури AIDS) може робити майже “усе” йому любе.

Вперше вірус ВІЛ, відомий як “вірус СНІДа” був виявлений 1984 р. Сьогодні знаємо два типа віруса: ВІЛ1 і ВІЛ2. Вірус - цє дуже маленька частка живої матерії, що залежить від клітини для свого розвітку та і репродукції. Віруси проникають у ядро клітини і впливають на зміну функцій цієї ж клітини, викикаючи репродукцію других вірусів – таким чином руйнують і пізніше знищують цю клітину.

Дуже важливо для людини, що заражена вірусом ВІЛ, не допускати інфекціювання інших людей. А також треба приділяти великої уваги, щоби не заразитися повторно – бо нові зараження можуть привести до прояву більш інфекційно серьозної форми СНІД-а.

Історично як хвороба СНІД був зафіксований у 1981 р. в США серед пацієнтів чоловічої статті. Це були гомосексуалісти – мешканці Сан Франціско і Нью-Йорка, у яких виявляли “Kaposi’s sarcoma” (злоякісна пухлина). “Kaposi’s sarcoma” проявляється у вигляді ракових клітин, які з’являються під шкірою або під слизовою оболонкою, що вкриває рот, ніс і анус. “Kaposi’s sarcoma” має вигляд червоних або пурпурних плямок на шкірі і/або над слизовою оболонкою і розповсюджюється по інших органах - як легені, печінка і кишковий тракт.

Синдромом в медицині називають поєднання декотрих ознак, що розвиваються спільно і таким чином вказують на існування якоїсь хвороби. СНІД визначається як синдром, тому що він не має унікальної маніфестації, але, навпаки, СНІД характеризується появою різних послідовно і одночасно хворіб, що переховують справжню причину.

Імунодефіцит - це є нестача імунної системи людини, що відповідає за природню здібність тіла боротися проти всяких хвороб. “Імунодефіцит” означає, що імунна система не в змозі захистити тіло людини від хвороб, що його атакують.

1983 р. французькі вчені ототожнили і ізолювали агента СНІДу – це був вірус, якого назвали LAV. Декілька місяців пізніше, американці також ізолювали віруса що викликає СНІД і назвали його HTLV lll.

ВОЗ - Всесвітня організація здоров’я - запропонувала назвати цей вірус ВІЛ (вірус імунодефіціту людини), бо ж вірус LAV і вірус HTLV lll, був один і той же. Вірус ВІЛ не може вижити сам по собі. Він атакує тіло людини, шукає якось проникнути у якусь клітину тіла, стає паразитом і так розмножується.

СНІД - то є хвороба, яка має за причину вірус ВІЛ, що руйнує захісні механізми тіла людини - послаблюючи природній імунітет, і таким чином дає можливість розвітку для так званних опортуністичних хвороб.

В англомовних країнах вживається абревіатура AIDS; в державах латинських – SIDA. В Бразилії прийнято вживати - AIDS.

AIDS - acquired immunodeficiency syndrome (анг.)
СНІД - синдром набутого імунодефіциту (укр.)
СПИД - синдром приобретённого иммунодефицита (рос.)

HIV - Human immunodeficiency virus (анг.)
ВІЛ – Вірус імунодефіциту людини (укр.)
ВИЧ - Вирус имунодефицита человека (рос.)


Щоб більше знати про СНІД, варто заглянути на сторінку:
Ассоциация ВИЧ-инфицированных Одесской области “ЄДНІСТЬ”.

Медицинский советник Ассоциации д-р Николай Усыченко

Всеукраинская сеть людей, живущих с ВИЧ.