Смерть Бориса Савлохова
05/27/2004 - 15:39
Смерть Бориса Савлохова
Категорія
Українаhttps://www.ar25.org/node/3853
Однак, до виходу на волю Борису Сослановичу залишалося зовсім небагато, що не може не викликати сумнівів у природних причинах його смерті. Для багатьох ця смерть була б досить доречною і для багатьох вирішила б нагромаджені проблеми, пише «УК». Коли деякі народні депутати виступали за дострокове звільнення «Савлохи», деякі «авторитетні» люди зауважували, що Борис Сосланович, якщо не дурень, відразу після звільнення поїде за кордон. Інакше – йому пророкували долю вбитого торік «Прища».
Довідка:
Савлохов Борис Сосланович. Осетин, народився 1952 року в селі Асхар Коста-Хетагуровського району Північної Осетії. Має чотирьох дітей. Заслужений тренер України, Росії, СРСР з вільної боротьби. Президент Фонду соціального захисту спортсменів імені Ярама Ялтиряна. Президент спортклубу імені Володимира Синявського та Всеукраїнського спортивного клубу «Борис Савлохов».
У березні 1987 року Львівським гарнізонним військовим судом він був засуджений на три роки умовного покарання за статтею 70 КК (контрабанда). Рік просидів у СІЗО. Є дані, що відразу після цього Бориса Савлохова засудили за статтею 154 (спекуляція) у Росії.
Узимку 1992 року він був затриманий в Осетії - за махінації з трьома цистернами «лівого» спирту. До суду справа не дійшла, але Борису довелося відсидітися в Осетії, щоб не потрапити в руки української міліції.
5 листопада 1995 року Савлохова затримали в центрі Києва в Будинку кіно, де в той час він любив проводити «стрілки». Визволяти його з Московського РУВС приїхали Вахтанг Кікабидзе і Анне Вескі.
Пізніше Савлохова викликали до столичний УБОЗ: існували підозри, що він мав безпосереднє відношення до убивства одного з бригадирів Киселя, якого розстріляли впритул 30 грудня 1998 року. Але звинуватити Савлохова було в чому.
Добре нашкодила «творчій» біографії відомого спортсмена і мецената історія, що сталася в казино «Габриела» у далекому 1996 році. За інцидент у казино «Габриела» проти Бориса порушили справу і навіть на добу закрили в ІВС. Однак відразу ж випустили, причому на документі про звільнення стояла резолюція одного з замів прокурора міста Києва приблизно наступного змісту – відпустити за заслуги в спорті.
27 березня 2000 року трьома кулями з автомата був убитий Теймураз Савлохов.
Савлохова засудили 16 червня 2000 року за 144 (ч.2) і 206 (ч.2) ще в редакції 1961 року. Тоді знаменитий суддя Печерського суду Микола Замковенко виніс вирок терміном на 7 років. Коли ж збентежений (а до цього твердо розраховував на заступництво високих заступників) Савлохов запитав у судді: чому так багато? - Замковенко вимовив свою знамениту фразу: « Більше санкція статті не дозволила, а менше - совість!»
Однак совість членів Верховного Суду України була менш педантична, а тому термін відбування покарання Борису Сослановичу скоротили до 5,5 років, що починалося з жовтня 1999 року.
Зараз тіло Савлохова знаходиться в морзі колонії № 67. До цього він 10 місяців знаходився в колонії №4 у Житомирській області, а після - у Маневичах на Волині. Де пройдуть жалобні заходи і похорон «Савлохи» - поки невідомо. Однак, уже сам склад людей, які будуть на них бути присутні, може дати відповідь на питання, чи була смерть Савлохова природною чи йому допомогли. (proUA)
Довідка:
Савлохов Борис Сосланович. Осетин, народився 1952 року в селі Асхар Коста-Хетагуровського району Північної Осетії. Має чотирьох дітей. Заслужений тренер України, Росії, СРСР з вільної боротьби. Президент Фонду соціального захисту спортсменів імені Ярама Ялтиряна. Президент спортклубу імені Володимира Синявського та Всеукраїнського спортивного клубу «Борис Савлохов».
У березні 1987 року Львівським гарнізонним військовим судом він був засуджений на три роки умовного покарання за статтею 70 КК (контрабанда). Рік просидів у СІЗО. Є дані, що відразу після цього Бориса Савлохова засудили за статтею 154 (спекуляція) у Росії.
Узимку 1992 року він був затриманий в Осетії - за махінації з трьома цистернами «лівого» спирту. До суду справа не дійшла, але Борису довелося відсидітися в Осетії, щоб не потрапити в руки української міліції.
5 листопада 1995 року Савлохова затримали в центрі Києва в Будинку кіно, де в той час він любив проводити «стрілки». Визволяти його з Московського РУВС приїхали Вахтанг Кікабидзе і Анне Вескі.
Пізніше Савлохова викликали до столичний УБОЗ: існували підозри, що він мав безпосереднє відношення до убивства одного з бригадирів Киселя, якого розстріляли впритул 30 грудня 1998 року. Але звинуватити Савлохова було в чому.
Добре нашкодила «творчій» біографії відомого спортсмена і мецената історія, що сталася в казино «Габриела» у далекому 1996 році. За інцидент у казино «Габриела» проти Бориса порушили справу і навіть на добу закрили в ІВС. Однак відразу ж випустили, причому на документі про звільнення стояла резолюція одного з замів прокурора міста Києва приблизно наступного змісту – відпустити за заслуги в спорті.
27 березня 2000 року трьома кулями з автомата був убитий Теймураз Савлохов.
Савлохова засудили 16 червня 2000 року за 144 (ч.2) і 206 (ч.2) ще в редакції 1961 року. Тоді знаменитий суддя Печерського суду Микола Замковенко виніс вирок терміном на 7 років. Коли ж збентежений (а до цього твердо розраховував на заступництво високих заступників) Савлохов запитав у судді: чому так багато? - Замковенко вимовив свою знамениту фразу: « Більше санкція статті не дозволила, а менше - совість!»
Однак совість членів Верховного Суду України була менш педантична, а тому термін відбування покарання Борису Сослановичу скоротили до 5,5 років, що починалося з жовтня 1999 року.
Зараз тіло Савлохова знаходиться в морзі колонії № 67. До цього він 10 місяців знаходився в колонії №4 у Житомирській області, а після - у Маневичах на Волині. Де пройдуть жалобні заходи і похорон «Савлохи» - поки невідомо. Однак, уже сам склад людей, які будуть на них бути присутні, може дати відповідь на питання, чи була смерть Савлохова природною чи йому допомогли. (proUA)
Останні записи