Скандал з Елі Візелєм, або очищення інформаційного простору

Французький жид Жан Робен (Jean Robin) - журналіст і видавець - , відповівши на виклик французького соціолога Алєна Сораля (Alain Soral), поцікавився «авшвіцьким минулим» Елі Візеля.

З подальших досліджень Робена довідуємося, що ця «жива свідомість голокосту» присвоїла собі в’язничне минуле і авшвіцьке число A-7713 «мертвої душі» іншого Візеля, Лазара (Lazar Wiesel)…

На сайті Робена - і його листування з Державним музеєм Авшвіц-Біркенав в Освєнцимі про досі шанованого Нобелівського лавреата премії миру (1986 року) й інших нагород, та почесного доктора понад сто університетів світу…  

Ӏнший французький сайт (Partie 6, прибл. на 11:50), показує – як і ютюб (від 00:00 до 01:29 і від 02:04 до 02:17) - Елі Візеля, й теж свідчить про його авшвітське самозванство.

Від недавна довір’я до незалежних дослідників зростає, а вузьке коло «посвячених» його втрачає, бо суспільство масово перестає вірити офіційній «інформації».  

Так у справі голокосту все частіше появляються критичні видання, навіть з під пера жидівських дослідників (Jacob Cohen, Gilad Atzmon, Bernard Lazare…), оскільки існує, з одного боку – перегинання палки «елітами», а з другого – страх перед наслідками «власної» неправди ♦