У Таллінні буде рости Шевченківський дуб. Його посаджено на честь 190-річчя Кобзаря, і ця подія завершила низку заходів, що проводились Конгресом українців Естонії на відзначення ювілею поета.
Крім місцевих українців, в церемонії посадки дерева взяли участь дипломати Посольства України в Естонії, представники урядових структур, парламенту, міської управи Таллінна, громадських організацій. Церемонію відкрив посол Микола Макаревич, священик Талліннської парохії Української церкви освятив дерево. Ідея посадити Шевченківське дерево, як символ України, виникла більш ніж півтори десятки років тому, коли тільки зароджувалась українська діаспора. І, до слова, найпершим заходом, проведеним Конгресом українців Естонії, було святкування 175 річного ювілею Шевченка.
Місце для посадки дуба знайшлося недалеко від Центру української культури та Морських воріт Таллінна. І це символічно, адже саме морським шляхом Тарас Шевченко у 1842 році добрався до Ревеля, як тоді називався Таллінн. Правда, як свідчить лист Шевченка до друга, столиця Естонії була вимушеною зупинкою на його шляху від Петербургу до Стокгольму, так як поет у дорозі захворів і лікувався в одній із ревельських лікарень. До Стокгольму він так і не потрапив. У цій подорожі Шевченко написав один з найвідоміших своїх творів «Гамалія». Естонський поет Айн Каалеп присвятив цій події вірш.
Той факт, що Тарас Шевченко побував у Естонії, зігріває серця естонських українців і як би наближує далеку батьківщину. І дух Кобзаря живе там, де тільки живуть українці. Посаджений в Таллінні дуб, символ могутності та сили духу, є живим свідченням цьому.
Біля дуба планується з часом встановити пам’ятний камінь.
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Шевченківський дуб у Таллінні
Світ:
Місце для посадки дуба знайшлося недалеко від Центру української культури та Морських воріт Таллінна. І це символічно, адже саме морським шляхом Тарас Шевченко у 1842 році добрався до Ревеля, як тоді називався Таллінн. Правда, як свідчить лист Шевченка до друга, столиця Естонії була вимушеною зупинкою на його шляху від Петербургу до Стокгольму, так як поет у дорозі захворів і лікувався в одній із ревельських лікарень. До Стокгольму він так і не потрапив. У цій подорожі Шевченко написав один з найвідоміших своїх творів «Гамалія». Естонський поет Айн Каалеп присвятив цій події вірш.
Той факт, що Тарас Шевченко побував у Естонії, зігріває серця естонських українців і як би наближує далеку батьківщину. І дух Кобзаря живе там, де тільки живуть українці. Посаджений в Таллінні дуб, символ могутності та сили духу, є живим свідченням цьому.
Біля дуба планується з часом встановити пам’ятний камінь.
В тему:
Візит президента Світового конгресу українців до Естонії
Президентська відзнака
Відроджена традиція
Нашого цвіту по усьому світу
а також
"Балтійська трембіта"
Українці у Латвії: чи все так “безхмарно”?
Наші в Латвії
Перший дитячий український фольклорний фестиваль у російському Калінінграді
“Український плакат” у Фінляндії
Литва шанує своїх лицарів. І в Україні теж
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд