Відтак назви поселенням давалися не випадково, а цілком осмислено, за якимись ознаками, характерними для того чи іншого географічного об’єкту. Одні назви легко піддаються тлумаченню, інші ж тривалий час залишаються під покровом таємниці. Це може бути пов’язано з тим, що древня топонімічна назва відноситься до забутої, невідомої, або ж мертвої мови. До таких топонімічних загадок, які ще чекають на своїх дослідників, відноситься і наше містечко із рідкісним іменем – Отинія.

Першим пошуківцем-інтерпретатором було місцеве населення, яке по своєму трактувало походження особистої назви.

Згідно з місцевою легендою, тут зупинилися два брати-наддніпрянці, які мандрували в пошуках місця для ведення господарства. Старший брат на ім’я Отин сказав, що залишається тут, на що молодший відповів: «І я» (Отин + і я = Отинія).

Письменник Микола Угорчак (Погідний) на початку 1920-х років перейняв від місцевих мешканців переказ, що назва Отинії походить від імені якоїсь дідички-польки Антоніни.

За переказом мешканця Отинії Михайла Івановича Іванціва (1916 р.н.), у цій місцевості у двох газдів виникла земельна суперечка. Обоє подалися до суду, але суд не вирішив справи на користь жодного з позивачів. Один із газдів після суду сказав: «От (ні) ти, ні я» (не виграли справи). Із цього «от (ні) ти, ні я» місцевість отримала назву Отинія.

В різночассі свою лепту у дешифруванні назви нашого містечка доклали історики, краєзнавці, етимологи.

Читати далі ...