Серед них відомий мовознавець Микола Трохименко, відомі митці Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер'ян Підмогильний, історики Олександр Бадан-Яворенко, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти УНР Антін Крушельницький, а також Євген Плужник, Олекса Слісаренко та багато-багато інших.

Урочище Сандармох, розташоване за 19 кілометрів від міста Медвеж’єгорськ, було спеціальною територією, яку органи НКВС СРСР використовували для масових страт. Усього виявлено 236 розстрільних ям.

Якби Сандармох сидів у свідомості українців так само міцно, як, наприклад, Катинь у свідомості поляків, нікому б просто язик не повернувся до якихось сепаратистських закликів, сказала у 2012 році українська письменниця Оксана Забужко, коли українська громадськість відзначала 75-ті роковини масових розстрілів української інтелігенції.

Оксана Забужко вважає, що Сандармох є символом кінця української інтелектуальної еліти як окремого історичного феномену.

Лариса Скрипникова, голова правління Карельского республіканського товариства української культури “Калина”, роповіла у своїй статті 2005 року, як українці з різних країн світу 5 серпня, в День пам’яті жертв сталінських репресій, відкрили пам’ятник “Убієнним синам України” в урочищі Сандармох.  

На IV Всесвітньому Форумі українців 2006 року під часи роботи секції державно-політичного розвитку світового українства  Лариса Скрипникова презентувала книжку “Сандармох. Убієнним синам України”, у якій уперше надрукований список усіх українців, страчених в Карелії.

Як написав у книзі Василь Овсієнко, “Сандармох стався тому, що неукраїнський за складом і духом уряд Радянської України у 20-30-х роках здав Україну Росії. Він навіть своїх в’язнів не мав права утримувати на власній території”.

Зараз просто важко собі уявити, що “особливі трійки”, які створювалися представниками НКВС і секретарями обласних, крайових, республіканських організацій ВКП(б), вирішували долю людей – визначали “антирадянські елементи”, які без суда і слідства, без прокурорів і захисників, а здебільшого і без самих звинувачених підлягали розтрілу або висланню.

Операція розпочалася в серпні 1937 року і закінчилася в листопаді 1938 року – це була наймасовіша “єжовська чистка” суспільства від категорій населення, що не годилося, за рішенням “особливих трійок”, для будівництва комунізму в Радянському Союзі, творець якого Ленін учив: “Будьте зразково нещадними. Розстрілювати, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини!”