Зображення користувача Оксана Лутчин.
Оксана Лутчин
  • Відвідувань: 18
  • Переглядів: 19

Рух — це життя

Категорія:

Все, що нас оточує, перебуває у постійному русі, і ми також. Кожної миті світ зазнає змін, незалежно від того, хочемо того чи ні. Консерватизм у цій ситуації не врятує нікого, швидше навпаки — згубить. Адже, чіпляючись за минуле, намагаючись його зберегти, ми нічого не набуваємо — лишень втрачаємо.

Прагнучи законсервувати ситуацію, ми все одно перебуваємо у потоці змін, і в такому випадку вони діють не на нашу користь. Тобто за період нашої інертності все-таки час забирає частину нас самих, а ми, не зумівши вчасно заповнити цю прогалину, відчуватимемо опустошеність.

Отже, напрошується висновок: щоб зміни сприяли нашому росту, примноженню, збагаченню, обов’язково треба прикладати зусилля, не боятися змін, що перетворюють нас відповідно до наших бажань. Робити все, що сприяє нашому духовному й фізичному розвитку. Це може бути захоплення новим видом спорту, завдяки якому станемо сильнішими фізично, прочитання нової книжки (звичайно, вартісної), що наповнить нас внутрішньо і спонукатиме до цікавих думок, ідей, спілкування тощо.

Додасть нових сил та емоцій цікава подорож, наприклад, у гори чи сплав річкою. Такий відпочинок увіллє у нас новий заряд енергії, буде нагодою для спілкування, знайомств і приємних несподіванок. Окрім цього, гори і вода мають цілющий вплив на людський організм. Піднімаючись високо в гори, ми зможемо охоплювати все нові і нові краєвиди, що відкриватимуться перед нашим зором, зачаровуючи красою, відриваючи від буденних клопотів, мовби підносячи десь у піднебесся, де є лиш заколисуючий шепіт трав, легіт вітру й дивовижні краєвиди. Де народжується глибоке бажання злитись із цією красою, вдихнути на повні груди духмяний дух різнотрав’я. Де витає зовсім інше життя, і наші щоденні проблеми стають нічим. Бо саме тут, на верхів’ях гір, осягаєш, що справжнє життя таїться у чомусь вищому, глибшому, досконалішому — зумій лишень ту вищість, глибину, досконалість розгадати, знайти й зберегти, хоч краплину, у собі.

Це також може бути творча діяльність, яка нас наповнює, надихає, перероджує, або й суспільна робота, виконуючи яку, ми усвідомлюємо, що вносимо власну лепту у розвиток суспільства, працюємо над його перетворенням тощо...

Так, усе змінюється, невблаганно, беззупинно, щомиті. Це зміни, які перетворюють наше життя у рух. Рух вниз або вгору. Вниз, коли ми живемо в очікуванні змін, склавши руки. Це зміни, які нас спустошують, і наше життя стає суєтою, марнотратством часу та власного духовного й фізичного потенціалу. Ми стаємо інертними і байдужими до всього. Зміни, що нас умертвляють.

Зміни вгору нас наповнюють почуттям радості, здоров’я, щастя, вдячності, бажанням творити і самому змінювати це життя на краще. Ми стаємо динамічними, енергійними, готовими перевернути гори, якщо це буде потрібно.

Отож, рух вниз чи вгору — вибір за нами.

 

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Визначаємо формування прекрасних світів! (Джерело Повноти)

Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

Добра Новина дає дороговказ для заснування нового світу та переходу в режим керованої молодості – «вічного життя», по-науковому – біологічного безсмертя. Починати треба вже сьогодні, а діяти...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Вгору просування - без краплі вагання! (Цифрона 18)

Мініатюру для анонсу краще робити вручну розміром 100*100 - тоді вона гарно відтворюється на головні сторінці (виправив).

Перед початком абзацу не треба вставляти пробіли - абзаци і так відділені відступом (виправив).

Бажано не допускати довгих абзаців - це утруднює читання.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Вгору просування - без краплі вагання! (Цифрона 18)

Мініатюру для анонсу краще робити вручну розміром 100*100 - тоді вона гарно відтворюється на головні сторінці (виправив).

Перед початком абзацу не треба вставляти пробіли - абзаци і так відділені відступом (виправив).

Бажано не допускати довгих абзаців - це утруднює читання.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Дякую! Буду зважати на такі нюанси.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Згоден, пані Оксано.
"...чіпляючись за минуле, намагаючись його зберегти, ми нічого не набуваємо — лишень втрачаємо."
Давно це знав, але лише зараз, як кажуть "зачепило за живе". Завжди любив "копирсатися" в історії людства. Щось мені не дає спокою. Якісь фрагменти (там то сталося те то, а там - те. Ніякого зв'язку між фрагментами). Шукаю. Що?... Чіпляюся за минуле? Було, каюсь. Зараз прозріваю - моє "чіпляння", це шукання зв'язку між картинками світобудови, або, якщо хочете, пазл мого світосприйняття. І мене це надихає, радує, робить щасливим. Отже - я рухаюсь! Дійсно "вгору просування", залишилося лише вичавити вагання до краплі.
Дякую, стаття надихає. То ж - рухаємось!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Віктор Макаренко.
0
Ще не підтримано

Чудова стаття!

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Дякую, дуже енергетична і позитивна стаття - після її прочитання у мене відразу покращився настрій. Навіть виникло відчуття, ніби я вже добре порухався, і тепер треба трохи перепочити :-))

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Дякую за теплі слова.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Петро Підкова.
0
Ще не підтримано

Звичайно - ТІЛЬКИ ВПЕРЕД!!!
Поетапно, послідовно задуми Творця здійснюємо!
Дякую.
Хай Буде!

Підкуємось браття, знаннями вишніми!

Зображення користувача Петро Підкова.
0
Ще не підтримано

!Хочу добавити ще один "двигун" для творчого руху - КОХАННЯ!
!Хай Буде!

Підкуємось браття, знаннями вишніми!

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Але, на жаль, кохання - це те почуття, яке приходить без запрошення, і йде, не попрощавшись. Тому воно є двигуном лише тоді, коли горить.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Петро Підкова.
0
Ще не підтримано

Згоден, але частково...
Хтивість та закоханість - явища тимчасові, а от КОХАННЯ - зовсім інша субстанція. Велике щастя його відчути людині. Є й такі, що навіть не здогадуються про існування цієї потужної енергії.

Підкуємось браття, знаннями вишніми!