Рейган зробив історію. Зеленський також може
Рейган зробив історію. Зеленський також може
Зеленський може навчитися на прикладі Рейгана, пише у своїй статті на Atlantic Council Майкл Юркович.
Рейган практикував доктрину «Мир через силу», і такий підхід слушний для сучасної України, зазначає Юркович.
Американці полюбили Рейгана не стільки за досягнення у зовнішній політиці, як за підвищення їхнього добробуту. Його рішучі дії вже з перших днів президентства полягали, зокрема, у зниженні податків, експерти називали їх «суперечливими», а опоненти піддавали нищівній критиці. Але в результаті американська економіка безперервно зростала протягом 92 місяців.
Як може Зеленський зробити подібне зростання економіки в Україні? Ось 5 рекомендацій, що базуються на принципах, подібних принципам Рейгана, для модернізації і покращення України:
- Повернення капіталу до бюджету, амністія капіталу;
- Повернення українців на батьківщину та лібералізація громадянства;
- Поліпшення інфраструктури завдяки спеціальному фонду;
- Розвиток енергетичної незалежності, власний видобуток та лібералізація ринку енергетики;
- Верховенство права, включно з кардинальною зміною правової системи.
Стосовно першого пункту, автор нагадує, що Рейган започаткував економічне зростання завдяки зниженню податків, а Зеленський, на його думку, може досягти такого ефекту податковою амністією. Йдеться про одноразовий податок на легалізацію капіталу та початок з «нового аркуша» для капіталу, який з 1991 року виводився в офшори.
Щодо другого пункту, Юркович зауважує: Зеленський також міг би залучити до розбудови держави українців, які мешкають за кордоном. Для цього він радить лібералізувати законодавство і дозволити подвійне громадянство за певних умов.
«Легалізація подвійного громадянства дозволить Україні зупинити «відтік мізків». Україні потрібно більше українців, грубо кажучи. Це не лише розширить податкову базу, а й стимулюватиме економіку», - наголошує експерт. І нагадує, що хоч Рейган і не повертав американців з-за кордону, але зробив економіку США привабливою для людей з усього світу.
Автор також радить створити спеціальний фонд для розвитку української інфраструктури: доріг, будинків, мостів тощо. Він міг би наповнюватися як з окремих статей бюджетних надходжень, так і з міжнародних, донорських та грантових джерел.
Юркович відзначає прогрес у досягненні енергетичної незалежності від Росії і радить просуватися надалі у напрямку розвитку внутрішнього видобутку, суттєвої лібералізації ліцензій на видобуток газу та нафти, розвитку джерел відновлюваної енергетики, створення відкритого, конкурентного та привабливого енергетичного ринку.
Поради американських експертів підходять Україні.