Про Вашингтонську заборону Україні бити по нафтопереробних заводах РФ
Про Вашингтонську заборону Україні бити по нафтопереробних заводах РФ
"Неодноразові попередження з Вашингтона отримали високопосадовці СБУ та ГУР. Одне з джерел сказало, що Білий дім дедалі більше розчарований зухвалими атаками українських безпілотників". На нас намагаються перевести стрілки, щоб прикрити свою недолугість, пише відомий експерт з енергетичних питань Михайло Гончар у своєму дописі на Фейсбук і пояснює:
- недолугість у тому, що американські вояки ніяк не можуть справитись з хуситами, які загнали нафтовий трафік з Перської затоки на довший і дорожчий маршрут в обхід Африки.
- Саудити, розчаровані третім президентством обамоподібних у Білому домі, надають перевагу грі спільно з росіянами на цінову ескалацію і знижують обсяги експорту нафти, що підштовхує ціни вгору.
- Стратегічні нафтові резерви США дещо скоротилися, і гравці на ринку завжди грають у таких випадках на розгін ціни, щоб краще продати ресурс на заповнення резервів.
- Ціни на бензин на внутрішньому ринку у США виросли (до речі, незначно, кілька центів за галон) в першу чергу з-за того, що низка американських НПЗ стають на ремонти.
- Традиційно американські нафтові магнати – симпатики республіканців. Не виключаю, що дехто з власників НПЗ буде достроково ставити їх на ремонт, щоб закрутити ціни вище і посприяти провалу байденістів на виборах.
- Взагалі то наші дрони не били по видобувних потужностях в Сибіру, видобуток в Росії не впав, а експорт сирої нафти навіть зріс, попри так звані санкції.
- КТК – це не нафтопереробка, це транспорт сирої нафти з Казахстану, там є окремий термінал для її відвантаження. Тому занепокоєність щодо КТК – притягнута за вуха. Якщо цього не знають в Білому домі, то це свідчить про жахливу некомпетентність, а отже це ідеальна можливість для Шеврону та ЕксонМобіл маніпулювати.
Чим більше дивлюсь на американську політику, тим більше розумію чому у США стільки ворогів, зауважує Михайло Гончар.
А ось, що пише економічний експерт Тарас Загородній у своєму дописі на Фейсбук:
"Дуже гарна ознака того, що Україна на правильному шляху. Русофіли в оточенні Байдена (скоріш за все Селіван-Боьрнс) намагаються врятувати Росію все ще сподіваючись, що Росія може стати союзником у боротьбі проти Китаю. Що нас категорично не влаштовує. В статті "Файнешнл Таймз" більше йдеться про порти Новоросійська. Значить треба добивати. Зірветься наступ росіян та підкосить їх бюджет надовго".
Він зауважує, що, якщо зростуть ціни на бензин в США, то це проблеми США. У них є стратегічний резерв, Венесуела, свої виробники, які спокійно можуть закрити дефіцит. Якщо Байден програє вибори через високі ціни, ну значить так воно повинно бути. Якщо Байден не може організувати потрібне для нас голосування у Конгресі та вставляє палиці у колеса нашій перемозі та не може приборкати русофілів у своєму оточенні, то значить Україні такий президент США не підходить.
У Трампа таких проблем не буде, вважає Загородній. Він швидко наростить видобуток власної нафти, таким чином добиваючи базу під російською економікою.
"Взагалі, це мені нагадує історії з Ізраїлем. Напередодні Шестиденної війни у 67 році США теж попереджали Ізраіль, що не треба цього робити. А потрібно спокійно чекати на атаку. Ізраіль не послухався. Роздовбав армії ворогів, потопив при цьому корабель США. Загинули 40-50 американців. Після чого американці почали продавати зброю Ізраілю. Бо світ любить "мисливців", а не жертв.
Інша історія була у 1982 році, коли Ізраіль роздовбав ядерний реактор в Іраку. Вереск стояв до небес, бо Ізраіль використав американські F-16. Франція теж була у люті, бо реактор був французький. Нічого, пережили. Тоді прем'єр Ізраілю Менахім Бегін філософськи сказав, що "краще протести без реактора, ніж реактор без протестів".
Після того, як Ірак почав бомбардувати Ізраіль під час "Бурі у пустелі", в Іраїлі в чергове переконалися, що менше слухати треба різних порад. По ракети могли бути вже з ядерними зарядами", написав Тарас Загородній.
Зрозуміти нарешті, що адміністрація Байдена з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну була у змові з Путіним. Ми про це неодноразово писали, поки наші українські журнашлюхи прославляли Байдена. Навіть кричали: "Байден прийде, порядок наведе". Це – ще один, вже очевидний, приклад змови Байден-Путін.
Ця стаття може бути продуктом Білого дому для прикриття СКК "Байден-24" – щоб у Кремлі сподівалися на лояльність Білого дому.