Про Місяць, Тота-Гермеса і Кота (відданий вчитель - 3 част)

Стародавні греки ототожнювали Баст з Артемідою - богинею полювання, дочкою Зевса, що володіє рішучим і агресивним характером. Хтонічна неприборканість Артеміди близька образу Великої матері богів - Кібелі в Малій Азії.

В "Книзі мертвих" бог сонця Ра виступає как "великий кіт". Розказується про те, що кожну ніч, коли Ра починає плавання по підземному Нілу, змій Апоп, бажаючи погубити його, випиває з ріки всю воду. Ра в образі рижого кота бореться з ним і відрізає йому голову під священною сикіморою (древом життя) города Геліополя. Таким чином, кіт тут выступає як одна з іпостасей бога сонця Ра. Суперництво зі змією зробило кішку священною твариною бога Сонця, його називали "Великий кіт, месник богів”.

Або трошки інший варіант давньої легенди: "Сяючи Ра (зійшовше Сонце) плив на своєму сонячному човні по небу зі сходу на захід, стежачи за тим, щоб уникнути зустрічі зі змієм Апопом (темрявою невігластва), переможеним згодом дочкою Ра - котячою богинею Баст".

У китайців кіт, будучи нічною твариною, відноситься до принципу інь (жіночого початку, темряви, місяця і т.д.). Він володіє темними силами і здатністю до трансформації. Крім того, в Китаї вірили в те, що кіт здатний виганяти злих духів.
У скандинавській міфології богиня родючості, любові і краси Фрейя їздила у візку, який везли кішки.
У кельтів кіт - хтонічна силa, похоронний символ, символізував темні сили і часто приносився в жертву.
У індіанців кечуа існує повір'я про особливого котячого диявола, нечистого духа, у якого чаклуни запозичують свою силу.
У християнстві кіт - Сатана, пітьма, похіть і лінь.
Вважається, що кіт виступає як втілення або помічник чорта, нечистої сили. За повір'ями відьми чaсто брали образ кішок, відправлялися на шабаш верхи на чорних котах.

У скандинавській міфології богиня родючості, любові і краси Фрейя їздила у візку, який везли кішки. Кішка нерідко зустрічається в середньовічній геральдиці. "У кішок є розуміння свободи, так як кішка не бажає бути ні спійманою, ні ув'язненою. Кішка життєрадісна і хитра ... Через це старовинні роди швабів, швейцарців і бургундців вводили кішок в свої герби як символ свободи." (Ганс Бідерманн, «Енциклопедія символів»).

Найперші згадки про кішок ми знаходимо в ієрогліфічному листі древніх єгиптян.
Леви і кішки вже мали свої символи з позначенням "Міу" або "мау". Близько 2,5 тисяч років до н.е. в надписах пірамід V і VI династії фараонів зустрічаються символи, що позначають кішок - це був розквіт їх культу, що тривав понад 2 тисячі років і був скасований лише в 390 р н.е. Вважалося, то саме кішка була і є захисником людини від невидимих сил.

І ставилися до Баст з повагою і пошаною. В той час, що вони від неї отримували, мало іншу якість, несло в собі чистоту і світло, вона ставала для них передавачем божественних енергій. Ці богині розглядалися як охоронці місцевості, власності, а різьблені статуетки мали символічне значення. Греки називали ці скульптурні зображення "сфінксами". Саме так назвали безсмертну кішку, що з'явилася в 1966 році в штаті Онтаріо, в Канаді, за її схожість з староєгипетськими статуетками і тими кішками, які в ті далекі часи "охороняли" піраміди і фараонів.© Е. Качковська журнал ZOO-FITO .

“Дев'ять життів кішок. Міфи і легенди”

                   Це місячне створіння- кішка

Астрологічно кішка пов'язана з Місяцем, світилом, що народжує в людях бажання досягти спокійного життя, обзавестися будинком, сім'єю, так і в народній традиції кішка вважається талісманом затишного будинку. Місяць наділяє нас душевною м'якістю, ніжністю, дбайливістю, пробуджує материнські почуття.

Присутність кішки поруч з людиною зменшує занепокоєння людини своєю самотністю або сімейними проблемами. Це місячне створіння - кішка - як ніби замінює людині сім'ю, заспокоює, умиротворяє, зміцнює невидимий тил - душу самої людини.
Якщо кішкою, цією нічною істотою, керує Місяць, то собакою - Сонце. Сонце пов'язано з творчою особистістю людини, і собаки прив'язуються до особистості - до господаря. Місяць лише відбиває сонячне світло, як будинок відображає характер господаря, і кішка прив'язується до відбиття - до дому. ©Олена МАЗОВА, астролог.

Можливо, що завдяки своєму широкому поширенню цей культ бога родючості не зник з відходом Пта і Осіріса. У римлян він прийняв вид поклоніння Янусу, дволикому богу родючості, шанувальники якого з повагою ставилися до нього як до найбільш древнього, вищого і священного з усіх божеств. Тобто це чоловічий еквівалент імені Яна або Діана,
Янус шанувався головним чином завдяки своєму титулу і функціонуванню як носій булави або воротар, який тримає скіпетр і ключі в якості Зберігача Шляхів і Відкривача дверей, тобто виконує такі функції, які безпомилково вказують на його пряме походження від Пта. Як богу зачаття і вимірнику часу, йому присвячувався початок всього. Стає зрозумілою причина його зв'язку з Діаною.

Як богиня Місяця, вона була також і Берегинею Часу і з співчуттям ставилася до страждань жіночої статі, і це зробило її богинею дітонародження. Дивна справа для діви- полювальника! І кішка, нічна полювальниця, була її священним символом, пов'язаним зі жрицями. Кішку навіть вважали втіленням самої богині або медіумом. Вона стояла біля дверей, що пов'язують духовний і матеріальний світ, і притягувала дар ясновидіння і здатність до сприйняття потойбічних звуків і бачення душ померлих, що возносилися. П. Корі має такий вислів як Священна Пітьма і Благословенне Світло.

             Діва і кішка

Можна з великою можливістю уявити, що англійське слово РUSS ( кішка, кіска)- позичене ім'я богині Пушт, одного з втілень богині Ісиди, і що ми, вимовляючи свяшенне ім'я, називаємо домашню кішку цим титулом. Богиню Пушт називали багатьма іменами. Греки закликали до неї як Артеміди, римляни молились Діані, буддисти поклонялись Майї, саксонці називали її Фриггою, а християни надавали їй почесті як Діві Марії. Але під яким би іменем вона не була відома, її атрибути залишаються незмінними, повсюди і завжди вона Божественна Мати, жіноча сутність божества і діва-богиня, яка є і символом плодоношення і яка дарує плодоріддя, не дивлячись на захист і пошану ціломудрості.

За заміткою Маурі: “ Діва забирає собі всі священні атрибути Цецери і Венери”. І відповідно, її вплив символізує кішка, що являє собою атрибут її попередниць.

Цікавий приклад зв'язку двійного символа кішки і пімісяця з дівою-богинею був відкритий, коли Баркер проводив розкопки на місці давнього Тарса в 1845 році. Він зібрав колекцію більше тисячі терракотових фігурок, найдених ним в середині давнього насипу; одне з символічних зображень він описав як “ невелику кішку, з вірьовкою, обернутою навколо шиї, на кінці якої прив'язаний місяць, маніфестуючи, що ця тваринка була посвячена Місяцю”.

Триденна відсутність Місяця на небі (дні Гекати - Чорного Місяця), а потім нова його поява зробили Місяць символом переходу від життя до смерті і від смерті знову до життя. У деяких традиціях Місяць вказує дорогу в потойбічний світ або сам є місцем посмертного проживання праведних душ. Хоча зазвичай символізм Місяця носить позитивний характер, в деяких культурах його подають як лихе око, яке спостерігає за тим, що відбувається, що викликано асоціаціями зі смертю і нічною темрявою.
Як давньоєгипетський бог мудрості, рахунку і писемності Тот, так і давньогрецька богиня Геката поєднують місячний і окультний символізм. Астрологи підкреслюють пасивні сторони Місяця, чий диск просто відбиває сонячне світло, тому вони пов'язують Місяць з розумовим і умоглядним знанням, а не з одкровенням, хоча даосизм порівнює Місяць з оком духовного знання в темряві невігластва. Психологи пов'язують Місяць з суб'єктивізмом, інтуїцією і емоціями, а також зі змінами настрою, що збігається з основним символізмом нічного світила.

 Місяць, як вважали, управляє не тільки приливами і відливами, а й людською долею, а також зливами, снігопадами, повенями і циклічними ритмами світу тварин і рослин, а також життям жінки (через менструальний цикл).
 Чорний колір- таємничість ночі, а коти бачать вночі, значить знають всі таємниці. У китайців кіт, будучи нічною твариною, відноситься до принципу інь (жіночого начала, темряви, місяця і т.д.). Він володіє злими силами і здатністю до трансформації, вірили в те, що кіт здатний виганяти злих духів.
У скандинавській міфології богиня родючості, любові і краси Фрейя їздила у візку, який везли кішки.
У кельтів кіт - хтонічна силa, похоронний символ. Символізував злі сили і часто приносився в жертву.
У індіанців кечуа існує повір'я про особливого котячого диявола, злого духа, у якого чаклуни запозичують свою силу.
У християнстві кіт - Сатана, пітьма, похіть і лінь.

 “Особливе значення кішка набуває в своїй одомашненій формі, яка затверджується з XI-й династії (найдавніше зображення домашньої кішки відноситься до II-му тис. до н. е.). Асоціюється з Місяцем, символом якого виступає кішка Аелурус. Уособлює вагітних жінок, так як Місяць дозволяє насінню рости в утробі. Присвячена богиням Ісиді і Баст.”

              Місяць як жіночий початок
Там, де Місяць ніс жіночі риси, його образ міг бути найбільш різним - від великих богинь, які охороняють материнство, до жорстоких, холодних захисниць невинності (як, наприклад, давньогрецька богиня Місяцяі Артеміда). Цнотливість, непостійність, мінливість, «крижана» байдужість - всі ці якості символізував Місяць. Найбільш відома антична богиня Місяця, римська Діана, спочатку була італійської богинею лісів, потім ототожнена з Артемідою, яка «запозичила» деякі характерні елементи грецького місячного культу Селени (Білого Місяця, коханої Ендиміона) і Гекати (Чорного Місяця), що представляє Місяць в траурних ритуалах. Зображення півмісяця в зачісках давньогрецьких і римських богинь означало одночасно і чистоту, і народження. У християнській іконографії Діву Марію іноді зображають з півмісяцем - емблемою цнотливості.

 Для жерців кішка була символом магнетичних сил Природи, і вони оточували себе цими тваринами заради астрального вогню, що виходить від тіл тварин. Кішка також була символом Вічності, можливо, що уві сні вона лежить згорнувшись “калачиком”.

"Котяча магія" була важливою складовою язичницьких обрядів багатьох народів світу. Кіт означає також все, що робиться нишком; бажання і волю.
Кішка була єдиною твариною, яка була відсутня в той момент, коли помирав великий Будда, оскільки вона була зайнята в цей час ловом мишей.

 Кішка не може існувати без людини і завжди повертається додому, навіть якщо заради цього їй доведеться подолати тисячі кілометрів. На думку уфологів, кішки покликані спостерігати за людьми і телепортувати свої спостереження в інші світи. З ними пов'язано безліч повір'їв і легенд. З давніх часів кішка зримо і незримо присутня в житті людини. ЇЇ першою запускають у новий дім при переселенні, бо кіт перетворює негативні енергії, можна сказати, виганяє злих духів.

 Відомо чимало історій, в яких розповідається, як після смерті близької людини часто в будинок приходить кішка. Парапсихологи пояснюють це тим, що душа людини переселяється в тварину і направляється в будинок, щоб втішити і підтримати рідних та близьких.

 Саме це призвело до того, що Кішка виявилася в Будинку Людини на привілейованому становищі - вона єдина з усіх домашніх тварин затишно розташовувалася на колінах господаркии біля вогнища, пещена і завжди добре нагодована не за щось конкретне зроблене, а просто за те, що вона така є. Кішка дуже припала до душі жінці.

 Про людину говорять, що вона закохалась, як кішка. Якщо свариться подружжя - то вони живуть як кішка з собакою. Про когось можна почути - задоволений, як кіт. Про людину нерішучу - що він ходить, як кіт навколо сметани. Про витривалість і міцність - живучий, як кіт. Його властивості - грація, живучість, невразливість, здатність бачити в темряві і завжди приземлятися на лапи. Коли хочуть сказати про незвичайну грацію людини, кажуть, що він рухається з котячою грацією.
Кішки володіють надзвичайною психічної чутливістю: вважається, що вони можуть бачити астральних привидів. А після своєї смерті кішки можуть також з'являтися у вигляді привидів.

[45] Коли Ісая передрікає винищування народів, які повстали проти Бога, і запустіння їх земель, він говорить, що «звірі пустелі будуть зустрічатися з дикими кішками» (Іс. 34, 14), а Єремія, висміюючи ідоли, каже, що «лазять також по ним і кішки »(Посл. Єр. 1, 21).

Артеміда-Діана безумовно була місячною богинею, богинею нічних чар (під ім'ям Гекати), володаркою лісів і тварин. Це, може бути, стане більш зрозумілим, якщо ми подивимося на римське ім'я цієї богині - Діана. Воно досить пізнє, а раніше вона була відома як богиня Яна (Diva Jana = Diviana = Diana).
23] До речі, буддисти спочатку ставилися до кішки досить прохолодно. Відповідно до їхніх вигадок, під час занурення Будди в нірвану всі звірі були запрошені на церемонію. Але кішка проспала і прибула на місце зустрічі із запізненням. - Непомнящий Н.

 Кішки - унікальні істоти: вони живляться негативною енергією. І цим вони лікують будинок і людей. Є і так звана космічна версія. Суть її в тому, що кішки - це такі собі посланці позаземних цивілізацій, колись закинуті на Землю і з невідомих причин залишилися тут назавжди. Мабуть, ця версія найбільш цікава і може пояснити деякі можливості і здатності кішок, їх близькість до якихось містичних субстанцій. Парапсихологи їх Мюнхена запропонували версію, що кішки мають здатність ладити з гравітацією, в екстремальні моменти полегшуючи або обтяжуючи вагу свого тіла.

 В середні віки Діану називали «царицею відьом», тому кішок стали пов'язувати з чародійними чарами богині, відьомствами, окультизмом.

 Сьогодні до магічних атрибутів Діани відносяться вощений папір і повний місяць, сріблясті, білі, чорні свічки, срібло, онікс, місячний камінь, кварцові кристали.
Їй присвячені такі рослини, як біла троянда, калонікціон і полин. Кішки всіх забарвлень і феї теж пов'язані з Діаною, допомагаючи їй зачати Арадію. Звертатися до Діани можна в будь-який час, для кращого успіху краще в повний місяць або по понеділках (місячних днях).
Діана допоможе вам зміцнити відносини з тваринами і заново ознайомитися з давньою богинею Місяця, могутнім божеством на прізвисько «цариця відьом».
Звернення до Діани з проханням про благословення котячих чар.

 Понеділок, таємничий день тижня, пов'язаний з Місяцем і місячної магією.
За переказами, три дні на рік називаються «єгипетськими», згідно астрологів Стародавнього Єгипту. Ці місячні дні припадають на останній понеділок квітня, другий понеділок серпня і третій понеділок грудня.
Цікаво, що «єгипетські дні» досить точно збігаються з ритуальними магічними кельтськими святами, що відзначають початок літа, осені і зими. Ці дні зустрічали і проводжали наступними словами:

"Повелителька кішок, мене почуй,
В честь цього дня мене обдаруй."

Світотворення. -І сказав Бог: Хай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і хай вони стануть знаками, і часів, і днів, і років; І хай вони стануть світильниками на тверді небесній, щоб світити над землею. І стало так. І створив Бог два світила великі, світило велике, щоб керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, і зорі. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світити на землю, і керувати вдень і вночі, і відокремлювати світло від темряви. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок, день четвертий *. Бут. 1: 14-19.    (З.Н. І був вечір і був ранок, день четвертий… Чи помітив хтось, що Бог працював вночі? )

З книги П. Корі “Космос душі” : - Четвертий день віддання про Творіння пропонує масу знань про циклічну природу життя у фізичній реальності, свідченням чого є народження нової форми - суші. Як ви самі прекрасно розумієте, цей уривок містить в собі глибокий сенс, враховуючи важливість вібрації числа чотири в контексті всієї езотеричної мудрості і вашого власного досвіду фізичного існування на Землі.
Циклічна природа життя на Землі обумовлена взаємозалежністю Сонця і Місяця, описаних в цьому тексті як «два світила великі». Сонце, більше світило, стає центральною точкою, навколо якої обертається Земля; Місяць, менше світило, обертається по орбіті навколо Землі, позначаючи, таким чином, кордони ще одного всесвіту. Якщо ми згадаємо модель точки і кола, Бога і всесвіту, про який ми говорили раніше, ми зможемо зробити висновок про те, чому Сонце стало божеством Землі. Місяць, що обертається навколо Землі, позначає ще один всесвіт, і його божеством є Гея, Богиня. Це однаково вірно як для небесних тіл, так і для субатомних частинок вашого тіла, кожної клітини і всієї фізичної істоти в цілому.

Даний уривок описує створення днів в момент появи сонячного і місячного світла, яке відповідно управляє вдень і вночі, а сукупність якого визначає часові межі однієї доби - повного оберту Землі навколо своєї осі. Чотири пори року становлять повний оберт Землі навколо Сонця: це величина, що позначає цикл календарного року.
Число чотири додає первинній математичній формі обсягу, привносячи в евклідову геометрію елемент глибини. Почавши з простого двомірного трикутника, ви тепер здатні змоделювати тривимірну форму тетраедра, яка вважається у вашій науці базовою структурою, що лежить в основі будови атомів, молекул та інших форм життя. Отже, «два світила» вказують на сили, які стоять за циклічною природою життя, ритми Геї, процес народження і відтворення як аспекти Сонця і Місяця, які є фізичним втіленням первинного поділу. ” (З.Н. Так розуміється, що Місяць і є той кіт на воротах порталу).

“Число П'ять відповідає п'ятикутнику і пентаграмі (п'ятикутній зірці). Ця геометрична форма часто спостерігається в тілах тварин і людей *. Це число символізує життєву силу, здатність свідомості породжувати життя і вдихати її в усі елементи, складові буття. Ми вже розповідали вам про те, як свідомість, первинний двигун, активує різні елементи для створення життя. І знову цей процес ініціюється голосом Бога (свідомою волею).”

“Ви усвідомлюєте, що протилежні сили - це не більше ніж крайності одного цілого, взаємозалежні від існування один одного. Замість того щоб намагатися усунути полярності, ви будете згладжувати їх, що, як ми вважаємо, стане для вас поступовим процесом. Здійснюючи його, ви об'єднаєте крайні прояви полярності, і диявол - Великий Ворог тривимірного світу - розчиниться в світлі всепроникаючої Божественної сили. Таким чином протистояння з Люцифером завершиться.

І все ж ви відчуєте подяку до цього Хранителя Темної Енергії за те, що він служив вам настільки відданим учителем, утримуючи якір протилежного полюса. Без нього ви б ніколи не відчули спонукання втекти з раю і випробувати свою власну волю. Подібно Адаму і Єві, ви б не знали нічого, крім нескінченності сонячних днів, тихих ночей і абсолютного спокою.
 Ми можемо вам сказати, що заради того, щоб навчити вас свободи вибору, темний ангел страждав в найпохмуріших глибинах темряви.”

(З.Н. Знову можна згадати Кота Бегемота у творі М. Булгакова, де кіт, наприкінці, перетворився в ангела- юнака. На малюнку впізнаємо: блазень, кіт, місяць- в одній ролі).

 -Читач, наша любов оточує тебе. Будь безстрашним, як лев, проникливим, як орел, і лагідним, як голуб. Ніколи не сумнівайся в своїй силі. Ніколи не збивайся зі шляху. Ніколи не забувай, що ти — вібрація Геї, яка піднімається.

Знайте, що без темряви
в Божественному творінні
не було б ніякої точки відліку,
і зрозумійте, що Творець
є Всезнаючий Владика
не тільки Благословенного Світла,
але і Священної Темряви.

Навіть найтемніші істоти,
будучи відображенням Всього Сущого,
піднімаються по спіралі вознесіння,
поступово просуваючись до Світла,
оскільки така природа Духа.

Закриття календаря, кінець часу, буде ще одним поверненням до нульової точки в ході вашої еволюції за межі тривимірної реальності.