Душа несла себе в світах,
Палала в висях,
Купалась в простору вогнях,
Теренах чистих…

І розкривала свою суть
Крізь сон обмежень,
І прокладала собі путь
Без застережень…

Душа летіла до висот
В незвичній силі –
Вона все знала, все могла,
Вона любила…

Бо тільки в Істині могла
Пізнать свою природу:
У богоданій чистоті
Розмай свободи…

І зачарована без меж
Своїм розкриллям
У ладі з Всесвітом усім
Піднеслась вільно…

Наталка Артанія Кобза