Побачити кожного – влада створює "єдину платформу відеоспостереження"

Першою метою нової системи спостереження може стати виявлення ухилянтів, другою – ідентифікація учасників акцій протесту, пише у своїй статті в "Діловій столиці" Юрій Вишневський.

На засіданні уряду 9 січня 2024 р. прем'єр-міністр України Шмигаль сказав: "Створюємо єдину платформу відеоспостереження". 6 лютого Верховна Рада включила до свого плану законодавчої роботи проект закону про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки, який мають розробити комітет ВР та МВС. І вже 20 лютого цей проект внесли до Верховної Ради п'ять "слуг народу".

Проект розроблявся комітетом "слуги" Іонушаса та МВС для зручності влади. Він дає їй максимально широкі права та не сковує обмеженнями.

Право уряду вести відеостеження за мешканцями України закріплюється у законі, а обмеження уряд накладе на себе сам, якщо захоче, підзаконними актами.

Щоправда, у проекті записано побажання, що захист персональних даних у системах відеомоніторингу повинен відповідати Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, додатковому протоколу до цієї конвенції, загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation, GDPR), прийнятому у державах Європейського Союзу. Але у проекті не йдеться, як це буде забезпечено. Тобто на практиці система відеоспостереження ще багато років не відповідатиме GDPR, але це не завадить МВС використовувати її, адже вона вже буде узаконена.

Згідно з проектом, кожен мешканець України перетворюється на "інформаційний об'єкт "фізична особа".

Цитата із законопроекту №11031: "Ідентифікація інформаційного об’єкта "фізична особа" здійснюється на підставі певного набору біометричних даних та такої інформації про особу: власне ім’я, дата народження/смерті, місце народження, стать, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи, відомості про громадянство або його відсутність, відцифрований образ обличчя особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспортного документа особи".

Як це працює на практиці? Припустимо, система відеомоніторингу зафіксувала якийсь "інформацІйний об'єкт", тобто людину. Для його ідентифікації, пояснює законопроект, система відеомоніторингу здійснює електронну інформаційну взаємодію з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційно-аналітичною системою управління міграційними процесами, національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, Державним реєстром фізичних осіб — платників податків.

Громадська організація "Цифролаба" ("Лабораторія цифрової безпеки") ще 9 березня дійшла висновку: "Органи влади просто хочуть мати легкий та безперешкодний доступ до профайлу будь-якої особи, що буде відображатися при її ідентифікації. Такий підхід, своєю чергою, не лише суперечить принципам GDPR, а й демонструє абсолютно невиправдане втручання у приватність особи. Ба більше, такі практики наразі притаманні хіба авторитарним країнам на кшталт Китаю — чи готова Україна йти таким шляхом?"

Юрист "Цифролаби" Тетяна Авдєєва припускає, що "ця система виглядатиме, як система стеження в Китаї, коли під час наведення камери на обличчя людини видається профайл на неї, включно з віком, місцем народження, статтю та іншими відомостями [з інших реєстрів]".

Категорично проти проекту виступив і євроінтеграційний комітет Верховної Ради. Ще 5 квітня він дійшов висновку: "Проект Закону суперечить цілям Угоди про асоціацію та міжнародноправовим зобов'язанням України, а також acquis [тобто правовій системі] ЄС".

Єдине місце, де українець може не боятися відеостеження, це його житло. Та й то краще не виглядати у вікно. Бо решта простору підпадає під відеоспостереження. У проекті №11031 йдеться, що об'єктами відеомоніторингу відповідно до цього закону є:

•     фізичні особи та транспортні засоби;
•     публічні місця;
•     парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
•     пам'ятники культурної та історичної спадщини;
•     вулиці, дороги, провулки, пішохідні та велосипедні доріжки;
•     автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів;
•     інші території загального користування;
•     об'єкти міської інфраструктури (соціальні, інженерні та транспортні);
•     засоби організації дорожнього руху;
•     будівлі, споруди, в яких розташовані органи державної влади або органи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної, комунальної форми власності;
•     території, будівлі, споруди закладів освіти, охорони здоров’я та приміщення в них;
•     об'єкти підвищеної небезпеки;
•     речі та предмети.

Найближчим часом "слуги народу" мають намір протягнути проект №11031 через Верховну Раду.

Нагадаємо, у 2021 році для МВС держава купила систему «Безпечна країна» із розпізнаванням облич за 197 мільйонів, а в листопаді 2021 року у Києві, Харкові та Дніпрі застосовували відеокамери для контролю за дотриманням маскового режиму та соціальної дистанції.