Колись люди жили в гармонії з природою, рослинами та тваринами. Розуміли тварин. Розуміти - означає сприймати як щось/когось зі свого кола, тобто рівних собі та близьких.

Пізніше люди почали створювати Новіий Світ - Техносферу. Не всі погодились приймати в цьому участь, вижили тільки ті, що перейшли до Нового Світу Техносфери. Старий Світ Природи став сприйматись як ворожий, який треба упокорити, вполювати та з’їсти. Не варто намагатись розуміти того, кого їси. Апетит пропаде. Залишимо питання моралі для іншої публікації. Зупинимось на тому, що так сталося з об’єктивних причин.

Історія повторюється. Нинішниій перехід має схожі ознаки.

Люди живуть в Техносфері, тепер це вже Старий Світ. Є об’єктивні причини його покинути й перейти до Нового Світу. Можливо, це буде Новий Світ Інформаційної сфери (Інфосфери).

Що ж тоді зі Старим Світом, він зникне? Навряд, бо ми бачимо, що Старий Світ Природи не зник. Але точно зміниться ставлення жителів Нового Світу Інфосфери до жителів Техносфери. За аналогією з минулим переходом, Старий Світ стає кормовою базою для Нового Світу. Втрачається зв’язок і розуміння між світами, вони віддаляться один від одного.

Подивимось на сучасних "мешканців" Інтернету. Ці люди не знають, як виготовляється мобільний телефон чи обслуговується базова станція стільникового зв’язку, але добре розуміються на маршрутизації мережевих пакетів данних і проектуванні інформаційних систем. Антенні комплекси ростуть "природним" чином, потрібно тільки "засіяти". Засівається зерно, з якого виросте потім височенна вежа стільникового зв’язку за допомогою ритуалу під назвою "ініціалізація проекту". "Мешканці" Інтернету навіть не замислюються над тим, що треба підвести комунікації, завезти необхідне обладнання, змонтувати вишку, закріпити обладнання, налагодити та запустити його. Для них вишки "ростуть" самі, як дерева, чи трава.

Стільникову мережу я взяв як приклад. Все інше (обчислювальні центри, підприємства, транспортні засоби, їжа) "росте" приблизно так само, потрібно лише "посадити".

Тепер про полювання та збирання "врожаю" в Новому Світі. Врожай Інфосвіту так само відрізняється від врожаю Техносвіту як снопи пшениці на полі господаря від корінців та ягід, знайдених збирачем у лісі. Плоди Техносфери задовольняють найпростіші потреби "мешканців" Інтернету: дах над головою, їжа, одежа, пересування. Для того, щоб ці потреби задовольнялись найкраще, треба знайти свіже, "неоране поле" і засіяти його.

Найродючіші поля зараз - старі великі корпорації. Вони достатньо великі та неповороткі, а "мешканців" Нового Світу ще дуже мало. Значить, плодючий ґрунт корпорації навіть не відчує, що його "засіяли" й "зібрали врожай".

Чи буде гризти сумління "мешканців" Інтернету, якщо доведеться "розчистити" місце для нового посіву? Звичайно ні! Отак Новий Світ втрачає зв’язок зі Старим.