Акція стала продовженням серії аналогічних заходів і масової інформаційної кампанії обласних осередків Організації протягом січня і лютого 2008 р.

В ході пікету, що проходив перед будівлею міністерства під гаслом «Ні - дегенератизації українських дітей!», перед присутніми з короткими, але запальними промовами виступили члени Проводу столичного відділення «Патріота України». На завершення пікетування було оголошено текст офіційної заяви Організації про небезпеку, недопустимість та шкідливість введення в українських школах факультативного курсу «Толерантність».

Представники столичного відділення Організації зустрілись із заступником Міністра освіти і науки України Павлом Броніславовичем Полянським (призначений Розпорядженням КМУ №135-р від 23.01.2008), якому було вручено офіційне звернення «Патріота України» на адресу міністра. Одразу після передачі документа відбулась розмова між делегатами Організації та паном П.Полянським, в межах якої заступник міністра несподівано спростував факт уведення факультативного курсу «Толерантність» у загальноосвітніх навчальних закладах.


Уривок з офіційної заяви, озвученої заступником Міністра освіти і науки України Павлом Полянським з приводу звернення ВГО «Патріот України»:

Павло Полянський (П.П.): ...Такої програми немає і не буде в майбутньому. Якщо є запитання, я готовий відповісти.

Сергій Бевз (С.Б.): Скажіть, будь ласка, чи буде вжито міністерством заходів з розробки курсу по предмету, який би виховував у українських дітей, українських школярів, в тому числі й студентів патріотичне бачення світу.

П.П.: Абсолютно, абсолютно, тим паче з паном міністром була розмова, скажімо, за залучення громадських організацій, патріотичних організацій, українських церков для розроблення такого курсу. Нічого, що може суперечити національним інтересам України і інтересам патріотичних сил, за цього складу міністерства і при цьому міністрі ніколи зроблено не буде. Я думаю, що Ви абсолютно свідомі цього.

С.Б.: Побачимо.

П.П.: Добре, спасибі.

Володимир Шпара (В.Ш.): Скажіть, будь ласка, як тоді вийшло, що з’явилась не те що новина, вона розлетілась по багатьох засобах масової інформації...

П.П.: Ну це можна з’ясовувати... Ну я думаю, що це ще з’ясують ті люди, в яких на плечах там ще щось є... Це абсолютна дезінформація, витоки якої нібито, нібито (тут я не є впевнений), нібито пішли з представництва ООН в Україні. Що хтось щось таке мав робити, ми з ними контактували, висловили, м’яко кажучи, своє здивування. Вони дуже перепрошували, що вони не те мали на увазі, таке інше. В школі жоден предмет не може з’явитися поза спиною Міністерства освіти і науки України. Інколи це добре, інколи нам кажуть, що є обмеження автономії. Ніхто не має права вояжувати по школах, по університетах, якісь курси, щось таке робити.

Я передам пану міністру це звернення. Пан міністр в курсі. Він зараз є в Кабінеті Міністрів України, де є нарада з приводу питань зовнішнього тестування. Пан міністр поінформований і ми, повірте, до цього ставимося абсолютно спокійно. Ви прийшли нормально, Ви прийшли з добрими намірами і це є звична, абсолютно, річ. Єдине вам скажу, ми за Вами скучили. Бо тут весь час стояли комуністи. Вони приходили з інтервалом в місяць. Частина з них вважала, що тут пенсії будуть підвищувати і розходилася. Вони вимагали іншого. Вони вимагали переписання підручників з історії України, у викладі товаріща Сталіна, викреслення ОУН-УПА і всього іншого. В вас інший привід, тому... ну нарешті й Ви прийшли, я вам так скажу.

С.Б.: Ми будемо ще приходити.

П.П.: Да, я Вам дуже дякую. Я зробив офіційну заяву і я відповідаю за слова сказані мною.

В.Ш.: Як би це не дивно було, але в Тернопільському, як це називається, університеті, ще й досі викладається й видаються книжки і викладається історія, курс історії в дусі марксизму-лєнінізму. Пізнього зразка.

П.П.: Знаєте, як Булгаков писав, проблема ще й в головах. А потім, ВУЗи є достатньо, Ви знаєте, автономні і вони, власне, держава ж централізовано не забезпечує їх підручниками. І Прем’єр-міністр якраз на останній нараді вела мову про «уніфікацію» підручників, але що мова йде про те, що в цій країні, скажем, щодо курсів громадянознавства і історії має бути, відображатись, в підручниках офіційна політика цієї держави.


На останок прес-служба організації «Патріот України» хотіла би навести декілька фактів з приводу ситуації, що склалася довкола «уроків толерантності», і, зокрема, стосовно політики та діяльності в Україні ООН та подібних їй організацій.

Перш за все, варто зазначити те, що за інформацією УНІАН факультативний курс уже пройшов апробацію у школах Харкова, Запоріжжя та Чернігова. Зараз тренери молодіжного проекту ООН готують учителів, які б змогли викладати курс у школах, та розробляють для нього методичні матеріали, що прямо суперечить словам заступника Міністра освіти і науки України. Слід також нагадати виступ Міністра освіти у прямому ефірі програми «Час Новин» на «5 Каналі» 26 січня, в якому він, коментуючи інформаційну акцію Чернівецького відділення «Патріота України», жодним чином не спростував плани щодо запровадження курсу в школах з вересня 2008 р.

Ще обурливішим є той факт, що Організація Об’єднаних Націй безкарно дозволяє собі не тільки запроваджувати в Україні програми «Створення безпечного середовища для молоді України», а й уводити в українських школах «уроки толерантності». Незрозумілим є те, що на офіційному сайті даного проекту ООН ще і досі вивішено такий текст:

«Відтепер, після відповідної ухвали Міністерства освіти і науки України, вже наступного року тренінговий курс «Я вчуся бути толерантним» для підлітків 15-18 років буде запропоновано як факультативний курс, а також методичні рекомендації щодо проведення уроку толерантності для підлітків 12–14 років. Розробку та апробацію навчально-методичних матеріалів здійснено в рамках проекту Програми розвитку ООН «Створення безпечного середовища для молоді України». Серед інших заходів кампанії – соціальна реклама, проведення конкурсу на кращий твір, виготовлення інформаційно-освітніх друкованих матеріалів, проведення зустрічей та відкритого обговорення теми на відповідному Інтернет ресурсі. Зважаючи на актуальність теми толерантності в українському суспільстві, відповідні заходи і акції проекту триватимуть і надалі».

Ці факти наштовхують на думку про те, що держава в особі міністерства та його чиновників не керують процесом та не контролюють ситуації, що склалася у сфері освіти та науки і, зокрема, у царині шкільної освіти, що вже свідчить про некомпетентність і некваліфікованість посадовців, що отримують зарплати з бюджету. Але ж як тоді бути з офіційною заявою пана Полянського, в якій було чітко сказано, що «...в школі жоден предмет не може з’явитися поза спиною Міністерства освіти і науки України. Інколи це добре, інколи нам кажуть, що є обмеження автономії. Ніхто не має права вояжувати по школах, по університетах, якісь курси, щось таке робити».

Що думати нам - українцям, хто вже є батьками і хто тільки ними стане? Чому держава ніяк не відреагувала і ніяк не реагує на подібні речі – не може, не хоче, чи, можливо, боїться осуду «борців за права людини» з ООН та їй подібних організацій, що контролюються тіньовими урядами та обслуговують міжнародні олігархічні клани? Якщо не хоче, то це означає, що ця держава своєю бездіяльністю допомагає втілювати в життя відверто антиукраїнську навчальну програму з «толерантності», що всіляко суперечить і нівелює традиційні національні сімейні цінності та норми моралі.

А якщо боїться, то сумнівною є вартість такої «Української» держави, яка зараз плазує і прогинається перед думкою або осудом «прогресивної демократичної світової громадськості» і дозволяє цій «громадськості» в особі ООН безкарно зазіхати на найсвятіше, що є в Української Nації – її дітей. Адже наші діти - це майбутнє України, а їх намагаються відібрати у Nації та Батьківщини, присипаючи їхні душі та відбираючи їхні серця у рідної землі, забиваючи їхні голови пропагандою «толерантності» - тобто байдужістю до долі Nації та нездатністю захищати рясно политу кров’ю і потом багатьох поколінь священну землю України.

Безперечно, факт офіційного спростування інформації про уведення в школах навчального курсу «Толерантність», після проведення масштабної протестної кампанії «Патріота України», Організація може вважати своєю невеликою, однак уже не першою вагомою перемогою в протистоянні з демоліберальною Системою.

В той же час ВГО «Патріот України», враховуючи відсутність на протязі декількох місяців прямої та публічної позиції Міністерства освіти з цього питання, все ж висловлює свій сумнів щодо запевнень пана Полянського про «абсолютну» неможливість запровадження курсу «Толерантність» у школах з наступного навчального року. В силу цього регіональні представництва «Патріота України» будуть і надалі проводити всебічний моніторинг навчального процесу всіх рівнів та, у випадку повторних спроб запровадження курсу «Толерантність», Організація, при підтримці шкільних батьківських комітетів, готова перейти до більш радикальних форм протесту.

--------------------
В тему:

Вторгнення чужих буде катастрофою

Толерантність: медичні факти і жіноча логіка

Чи виживуть українці після програм ООН?

Небезпечне щеплення

Точка зору: толерантна Україна

Нещастя — це шлюб з іноземцем

Межа толерантності, або що таке tolerastia

Гомосексуалісти. Міф про утиски