Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Особливості «податку на Facebook» в Україні. Чи вдасться наповнити бюджет завдяки оподаткуванню електронних послуг

Моя оцінка корисності цієї статті: 
1 - Може колись знадобиться.

2 жовтня в парламенті був зареєстрований резонансний законопроєкт №4184, який пропонує введення так званого податку на Facebook. Слуги народу вирішили поповнити держбюджет з допомогою податкової новели та запропонували стягувати ПДВ з іноземних IT-корпорацій, що надають українцям послуги в інтернеті.

20101306.jpg

Фото: ccn.com

Юристка Тетяна Андріанова розповіла Mind, що саме народні депутати пропонують змінити в законодавстві. 

Автори законопроєкту пояснюють таку ідею новою загальносвітовою практикою. Введення правил оподаткування е-послуг – поширена практика останніх років у країнах ЄС, Австралії, Індії, Японії, а також сусідських Білорусі, Росії та Казахстані.

Першим став Євросоюз, який змінив правила визначення місця постачання цифрових послуг. Раніше місцем постачання електронних послуг вважалося місце реєстрації провайдера, що дозволяло вибирати країну реєстрації з найбільш приємними умовами для мінімізації податків.

Саме тому були переглянуті правила, що дозволили фіскальним органам стягувати податок за місцем споживання таких послуг.

Отже, з 2015 року в Євросоюзі і Apple, і Google є податковими агентами й займаються збором податку з продажу цифрових товарів та його перерахуванням до бюджетів країн ЄС.

Запропонована ЄС модель стала хорошим прикладом та можливістю для інших держав поповнити казну шляхом оподаткування послуг безпосередньо в країні їхнього споживання.

У Росії з 2017 року запроваджено податок на продаж послуг цифрового контенту, зберігання та обробку інформації, а також реєстрацію доменів і хостингу з вимогою до закордонних провайдерів стати на податковий облік.

З моменту введення цієї вимоги зареєструвалося 1580 компаній (серед них такі технічні гіганти, як Apple, Google, Microsoft, Netflix, Alibaba і Booking). До речі, Росія пішла далі та розширила вимоги  –  з 2019 року підстава для постановки на податковий облік і сплати ПДВ при продажі е-послуг виникає незалежно від статусу споживача (фізособа це або підприємство). І це дало досить солідне вливання у бюджет у форматі B2C – наприклад, за І квартал 2019 року до бюджету надійшло 12 млрд рублів, причому 70% від цієї суми отримано від IT-гігантів.

Схожі податкові правила запроваджені в Республіці Білорусь з 2018 року. Проте Білорусь не стала морочитися та вигадувати для іноземних провайдерів спрощену схему: подати заяву для постановки на облік потрібно в податковій інспекції в Мінську, а сплатити податок дозволяється тільки в білоруських рублях, і щоквартальні звітності та камеральні перевірки – теж ніхто не відміняв. У такий спосіб в Білорусі не тільки поповнюють бюджет, а й забезпечують місцевих юристів і фінансистів іноземними клієнтами.

Крім того, влада Білорусі зобов'язала банки та інші фінустанови, через які проходять електронні платежі, надавати за запитом податкових органів інформацію про переказ на рахунки іноземних компаній плати за е-послуги. І хоча перспектива розкриття банківської таємниці є не дуже приємною, великих IT-провайдерів цим не залякати.

Українська перспектива

Отже, коротко про те, які податкові нововведення пропонує нам вище згаданий законопроєкт 4184.

  1. Скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та розповсюдження реклами (сьогодні 20% від суми доходу нерезидента повинен оплачувати сам резидент, який користується такими послугами). 
  2. Введення ПДВ у розмірі 20% на електронні послуги, що надаються українцям компаніями-нерезидентами. 
  3. Компаніям-нерезидентам, що надають е-послуги українцям, доведеться зареєструватися платником ПДВ в Україні. Якщо послуг поставляється менш ніж на 1 млн грн на рік, то реєстрація суто добровільна.
  4. Якщо послуги надаються в Україні через посередника, то він вважатиметься постачальником таких послуг.
  5. Українським юрособам та фізичним особам-підприємцям не доведеться сплачувати цей податок при купівлі послуг в іноземної компанії. 

Законодавець досить поверхово визначив передумови того, як працюватиме податкова новела, але обіцяє запропонувати зручний механізм для потенційних платників податків.

По-перше, планується організувати спрощену форму реєстрації іноземних IT-компаній – буде розроблено спеціальний веб-портал, щоб вони мали змогу легко стати на облік.

По-друге, нерезиденти будуть звільнені від обов'язку реєструвати податкові накладні, що значно полегшує їм справу.

По-третє, законодавець дозволить сплачувати такий податок в іноземній валюті, адже в питанні поповнення скарбниці ми не нехтуємо будь-якими грошима.

Як же в реальності здійснюватиметься контроль над постановкою на облік, які санкції будуть застосовуватися до неплатників, а найцікавіше – завдяки якій чарівній паличці вони стягуватимуться, поки що залишається загадкою.

Але навіть, якщо це буде свого роду «податком за власним бажанням», – є надія, що такі корпорації, як Apple, Google, Netflix, Facebook та інші міжнародні IT-монстри, що піклуються про свою репутацію, не захочуть потрапити в категорію злісних порушників, навіть якщо фактично їм це нічим не загрожує.

Загалом законопроєкт зараз доречний як ніколи, якщо враховувати важливість залучення зовнішніх фінансових потоків у бюджет, що постійно та гостро потребує нових вливань.

Крім того, важливою метою введення такого податку є забезпечення рівних конкурентних умов для місцевих та іноземних компаній. Адже на нашому ринку складається не зовсім справедлива ситуація щодо місцевих провайдерів.

Сьогодні споживачам вигідніше купувати контент в іноземних постачальників (і не тільки через їх технологічні переваги), оскільки їм не доводиться включати в ціну ПДВ. Через це послуги наших компаній не такі привабливі. А нововведення якоюсь мірою позбавить іноземних постачальників привілейованого становища, і в українських IT з'явиться можливість на більш-менш рівний «бій».

Для нас же, простих громадян, зміни будуть у збільшенні цін на доволі популярний зарубіжний цифровий контент. Тобто прихильникам якісного контенту та активним користувачам платних застосунків, хмарних сервісів та інших е-послуг міжнародних компаній треба бути готовими до підвищення цін.

Наші інтереси: 

Знати, які закони та нововведення планують народні обранці для народу.