Українська служба Бі-Бі-Сі обговорювала тему трудової міграції з України. Гостем п’ятничної програми був Олександр Шокало - голова громадської організації «Українська взаємодопомога» та організації «Четверта хвиля».
У програмі, яку вела Ольга Бетко, йшлося про життя українських заробітчан за кордоном. Як їм там працюється і чи планують вони повертатися? За різними оцінками за межами України наразі працює від 5 до 8 мільйонів громадян України. Чи це втрата для України, чи надбання?
О.Шокало: Люди їдуть, щоб заробити, сім’ї утримати, дітей вивчити, але в кінцевому результаті руйнуються сім’ї, діти не виховані так як слід. Представники держави кажуть, що це непогано, хай люди їдуть, заробляють, підтримують свої сім’ї, та й в державу ці гроші зрештою вертаються. Зі різними оцінками, від 10 до 20 мільярдів євро щороку ввозиться в Україну.
Бі-Бі-Сі: Слухач з Нідерландів написав: «Багато років мої знайомі нелегали просять мене переводити для них гроші в Україну. До кризи це було приблизно $1000/мiсяць. Якщо ті мільйони українців, що поїхали на заробітки за кордон, переводять бодай третину від такої суми, то користі вони приносять набагато більше, ніж "патріоти" що поливають їх багнюкою та протирають у затишних київських офісах. Я не збираюся повертатися до України, але за останні 9 років я вклав в її економіку 180000 євро.» А Андрій з Донецька написав: заробітчани – це зрадники. Вони - раби.» Ось такі протилежні думки.
О.Шокало: Держава кинула людей напризволяще і люди покладаються тільки на себе. Мені люди розповідають, які їздили по Європі, що, якби ми в Україні діставали хоч третину того, що там дістаємо, ми б ніколи не поїхали на заробітки. Люди дістають страшні моральні деформації. Як виняток становлять люди, які отримали фахову роботу. А в основному це відбувається процес депрофесіоналізації. Він почався і в Україні. Люди з вищою освітою працюють в наймах. В якому вони стані перебувають? Скажімо, наша трудова міграції в Німеччині - там багато працюють на державній службі, в наукових закладах. Зараз 30% молодих науковців працюють там в лабораторіях. Практично, ми інвестуємо свій інтелект в економіку розвинутих країн.
О.Шокало: Ми ініціювали 2007-го року Перший економічний Форум українців світу. Те, що ви казали, що люди інвестують в українську економіку – ми хотіли це систематизувати, щоб їх не обкрадали, щоб був захист інвестицій. Ми розробили інвестиції в сільське господарство, інформаційний продукт. Були представники влади. Ми підготували пропозиції. Влада підтримала. Ну і по сьогоднішній день…
Слухач Євген з Мадрида: Я живу в Іспанії вже 8 рік і, на мою думку, заробітчанство має більше позитивних речей для України, ніж негативних тому, що це люди, які більш об’єктивно дивляться на речі. Ці люди вже не так піддаються на офіційну пропаганду тому, що вони мають з чим порівняти і для України це позитив. Наприклад, Євросоюз – це не тільки покращення рівня життя, але й набагато суворіший контроль за діяльністю влади.
О.Шокало: 2004-го року ми започаткували громадський проект Четверта хвиля. Ми тоді внесли в списки 2 мільйони (людей). Це – 25% наших виборців. Це – найпродуктивніша частина суспільства.
Бі-Бі-Сі: 8 мільйонів заробітчан за кордоном. Звідки ця статистика?
О.Шокало: Минулого року ця статистика була озвучена в ООН. У нас у Світовому Конгресі Українців працюють комісії з захисту прав людини. Вони визнали, що Україна займає перше місце по торгівлі людьми. Це вони озвучили таку статистику. Це підтверджується нашими даними, бо ми проводимо свої дослідження. Ми велику надію покладали на цих людей, які брали участь у виборах. Тоді ми проводили опитування і 70% казали, що вони повернуться в Україну. Вже через 2 роки, коли відбулися парламентські вибори, менше 30% хотіли повертатися. Люди почали дивитися як лишитися там. І ця трудова міграція поступово переходить в еміграцію. Як би досвід цих людей пригодився в творенні української держави! Але найширша коаліція ніколи не бере до уваги суспільства…
Бі-Бі-Сі: Ваша організація називається Четверта Хвиля. Які ще три?
О.Шокало: Перша почалася майже з середини 19-го століття з західної України, та й потім зі східної на схід і з Західної - на захід. Це – трудова міграція. А друга і третя – це була політична. Третя – це після Другої світової війни. А друга була після Першої світової війни – після громадянської війни в Україні. І потім за часів незалежності парадоксально виникла четверта хвиля. Перша хвиля трудової міграції була породжена великим приростом населення в Україні. Україна тоді мала найвищий в Європі приріст населення і обмаль землі, і ці реформи на заході України і в Російські імперії призвели фактично до руйнування сільських громад. Держави сприяли освоєнню нових земель, люди їхали за кордон, інші їхали в межах Росії. І раптом в нашу незалежну пору - трудова міграція. От парадокс у чому.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Олександер Шокало про українську трудову міграцію
Світ:
Українська служба Бі-Бі-Сі обговорювала тему трудової міграції з України. Гостем п’ятничної програми був Олександр Шокало - голова громадської організації «Українська взаємодопомога» та організації «Четверта хвиля».
09060702e.jpg
У програмі, яку вела Ольга Бетко, йшлося про життя українських заробітчан за кордоном. Як їм там працюється і чи планують вони повертатися? За різними оцінками за межами України наразі працює від 5 до 8 мільйонів громадян України. Чи це втрата для України, чи надбання?
О.Шокало: Люди їдуть, щоб заробити, сім’ї утримати, дітей вивчити, але в кінцевому результаті руйнуються сім’ї, діти не виховані так як слід. Представники держави кажуть, що це непогано, хай люди їдуть, заробляють, підтримують свої сім’ї, та й в державу ці гроші зрештою вертаються. Зі різними оцінками, від 10 до 20 мільярдів євро щороку ввозиться в Україну.
Бі-Бі-Сі: Слухач з Нідерландів написав: «Багато років мої знайомі нелегали просять мене переводити для них гроші в Україну. До кризи це було приблизно $1000/мiсяць. Якщо ті мільйони українців, що поїхали на заробітки за кордон, переводять бодай третину від такої суми, то користі вони приносять набагато більше, ніж "патріоти" що поливають їх багнюкою та протирають у затишних київських офісах. Я не збираюся повертатися до України, але за останні 9 років я вклав в її економіку 180000 євро.» А Андрій з Донецька написав: заробітчани – це зрадники. Вони - раби.» Ось такі протилежні думки.
О.Шокало: Держава кинула людей напризволяще і люди покладаються тільки на себе. Мені люди розповідають, які їздили по Європі, що, якби ми в Україні діставали хоч третину того, що там дістаємо, ми б ніколи не поїхали на заробітки. Люди дістають страшні моральні деформації. Як виняток становлять люди, які отримали фахову роботу. А в основному це відбувається процес депрофесіоналізації. Він почався і в Україні. Люди з вищою освітою працюють в наймах. В якому вони стані перебувають? Скажімо, наша трудова міграції в Німеччині - там багато працюють на державній службі, в наукових закладах. Зараз 30% молодих науковців працюють там в лабораторіях. Практично, ми інвестуємо свій інтелект в економіку розвинутих країн.
О.Шокало: Ми ініціювали 2007-го року Перший економічний Форум українців світу. Те, що ви казали, що люди інвестують в українську економіку – ми хотіли це систематизувати, щоб їх не обкрадали, щоб був захист інвестицій. Ми розробили інвестиції в сільське господарство, інформаційний продукт. Були представники влади. Ми підготували пропозиції. Влада підтримала. Ну і по сьогоднішній день…
Слухач Євген з Мадрида: Я живу в Іспанії вже 8 рік і, на мою думку, заробітчанство має більше позитивних речей для України, ніж негативних тому, що це люди, які більш об’єктивно дивляться на речі. Ці люди вже не так піддаються на офіційну пропаганду тому, що вони мають з чим порівняти і для України це позитив. Наприклад, Євросоюз – це не тільки покращення рівня життя, але й набагато суворіший контроль за діяльністю влади.
О.Шокало: 2004-го року ми започаткували громадський проект Четверта хвиля. Ми тоді внесли в списки 2 мільйони (людей). Це – 25% наших виборців. Це – найпродуктивніша частина суспільства.
Бі-Бі-Сі: 8 мільйонів заробітчан за кордоном. Звідки ця статистика?
О.Шокало: Минулого року ця статистика була озвучена в ООН. У нас у Світовому Конгресі Українців працюють комісії з захисту прав людини. Вони визнали, що Україна займає перше місце по торгівлі людьми. Це вони озвучили таку статистику. Це підтверджується нашими даними, бо ми проводимо свої дослідження. Ми велику надію покладали на цих людей, які брали участь у виборах. Тоді ми проводили опитування і 70% казали, що вони повернуться в Україну. Вже через 2 роки, коли відбулися парламентські вибори, менше 30% хотіли повертатися. Люди почали дивитися як лишитися там. І ця трудова міграція поступово переходить в еміграцію. Як би досвід цих людей пригодився в творенні української держави! Але найширша коаліція ніколи не бере до уваги суспільства…
Бі-Бі-Сі: Ваша організація називається Четверта Хвиля. Які ще три?
О.Шокало: Перша почалася майже з середини 19-го століття з західної України, та й потім зі східної на схід і з Західної - на захід. Це – трудова міграція. А друга і третя – це була політична. Третя – це після Другої світової війни. А друга була після Першої світової війни – після громадянської війни в Україні. І потім за часів незалежності парадоксально виникла четверта хвиля. Перша хвиля трудової міграції була породжена великим приростом населення в Україні. Україна тоді мала найвищий в Європі приріст населення і обмаль землі, і ці реформи на заході України і в Російські імперії призвели фактично до руйнування сільських громад. Держави сприяли освоєнню нових земель, люди їхали за кордон, інші їхали в межах Росії. І раптом в нашу незалежну пору - трудова міграція. От парадокс у чому.
В тему:
80% заробітчан мріють повернутися в Україну
Стратегія Четвертої хвилі
Суперкорпорація Україна
До всесвітньої української держави-громади
Феномен Четвертої Хвилі
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта