Олег Пономарь презентував свою книгу "Вітрина" у Києві

У книзі зібрані записи зі сторінки у Фейсбук Пономаря з листопада 2014 року по липень 2015. Автор розглядає свою книгу як посібник з політики, в якій він допомагає читачеві навчитися самому аналізувати політичні події у світі і в Україні і бачити приховані змісти. Навчившись аналізувати, люди самі зможуть прогнозувати майбутні події.

Викладаю тут перекладений уривок з його промови.

"Я знав з третього класу «Голос Америки» і усіх десидентів. Слухав Натана Щаранського і читав усі ці книги і шахові дошки. Мене ніхто цьому не вчив. Я просто відчуваю як відбуваються процеси, що керують країнами. Країни мають такі ж психології, як і люди. Якщо ви розумієте які мотиви рухають країнами, які альянси утворюються, які альянси розпадаються, які цілі переслідуються великими гравцями геополітичного життя,  тоді ви можете це розуміти і бачити трохи збоку чи зверху. І можете це все описувати. І, я думаю, що за півтора роки, за які я все це описую і веду свій блог, багато хто пересвідчився, що більшість моїх прогнозів збувається.  

Я спілкуюся на Заході з деякими людьми, які трохи залучені в розробку стратегічних питань геополітики. Канада, США…. Я розумію що ними керує, знаю, які у них цілі. Тому я намагаюся це вам розповісти. І коли, на приклад, рік тому я писав про цю cлавнозвісну,яка в усіх на слуху,без посмішки її не сприймають, Анаконду, усі сміялися, усі були налаштовані скептично. Але коли прийшло літо, осінь і наші яблучка, як ми кажемо, посипалися в кошики: і Боїнг, і ЮКОС, і НАТО, і чотири пакети санкцій, люди зрозуміли, що в цьому щось таки є.

Я почав писати у Фейсбук з літа минулого року. Я писав для друзів, родичів. Потім з’явилася ця стаття, де я прокоментував поїздку Путіна в Брісбен. Стаття вийшла гарною. Тоді мало хто міг написати про такі речі, як План Маршала для України, про ці 40 млрд. доларів для України. Ну уявіть собі це було 15 лютого минулого року. Цю статтю передрукував «Обозреватель» на своєму сайті і її прочитали близько мільйона людей.  Так усе і почалося, як у голівудському фільмі.

Про Анаконду ви всі вже все знаєте. Я вам коротко  розповім. Коли Західний блок на чолі з США протистояли Радянському союзу, це зайняло рівно 10 років. Ми будемо рахувати від геополітичної авантюри СРСР в Афганістані. Це зайняло рівно 10 років і ціни на нафту були опущені до 6-7 доларів за барель. Та сама гонка озброєнь, зіркові війни, нафтове ембарго. Калька та сама. Коли Радянський союз розпався, Росію вирішили не чіпати, бо подумали, що вона буде цивілізованою країною. Тоді були для цього дуже гарні передумови і Росія робила багатообіцяючі кроки і заяви. Тоді був Козирєв, дуже тісно пов’язаний з Держдепом, міністром закордонних справ, був Єльцин, був Гайдар. Тому Росію вирішили підтягувати до західних стандартів, поступово її «еволюціонізувати». І тоді Росія у нас так проскочила. Але, як показує час, скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться. І от зараз ситуація з Кримом.  Деякі вважають, що він був «китайською скринькою» для Росії і цей план повинен бути доведений до кінця, в той чи інший бік. Є багато різних сценаріїв. Тому що така велика територія, як сказав МакКейн «бензоколонка»,  яка отримує над прибутки і витрачає їх на нецивілізовані стосунки між країнами і по відношенню до власних підданих, це не є нормальним в 21 сторіччі.

Але добре, це один бік медалі, хоча це величезна допомога нам, але це більше стосується Росії.

А для нас — план №2. Це фактично план Маршала, який був розроблений для країн Західної Європи Штатами після Другої світової війни. Не треба боятися слів «зовнішнє управління».  Це було по відношенню до Південної Кореї, Ізраїля.  Це не забирає в України частину її суверенітету. Їй допомагають встати на ноги, побудувати сильну армію, демократичне суспільство, ринкові відносини, права людини тощо. Весь набір цивілізованих критеріїв, які повинні бути у країни в 21 сторіччі. Ми повинні стати «Вітриною» з економічного і військового розвитку для таких країн, як Вірменія, Білорусь, Казахстан, для усієї Середньої Азії і, що найважливіше, для самої Росії. Це теж не секрет, про це говорив і Байден і Саманта Пауер, що успішна і розвинена Україна, процвітаюча і квітуча, повинна стати прикладом для Росії, російського пересічного громадянина. Вони повинні бачити, що тоталітаризм в 21 сторіччі – це глухий кут розвитку. Велосипед вигадувати не треба, треба розвиватися у спільній родині цивілізованих країн і грати за цивілізованими правилами.

Тому для цього і була створена «Вітрина».

В геополітичному плані це теж не секрет. Про це говорив і Чорновіл і Ющенко свого часу, про славнозвісний Балто-Чорноморський пояс. Так Богом нам відведено, геополітично і  географічно. Ми в самому центрі цього поясу, ми повинні протистояти Росії. Від Білорусі і країн Балтії, Польщі, Румунії і вниз до Грузії. Ось така у нас історична місія. Я в це вірю, я про це щиро пишу, в мене немає ніяких сумнівів чи якоїсь заангажованості.  Тому і ви (через мою щирість) переймаєтесь цим.

Ми ні чим не гірші за Ізраїль, на приклад. У нас дуже талановитий народ, у нас чудова земля, у нас чудова країна. Нам потрібно навчитися обирати гарних, непопулістичних лідерів, нам треба перебудовувати наш менталітет, як я пишу «будувати Європу в голові», потрібно вчитися бути європейцями і все у нас вийде. Ну і вірити звичайно! Якщо ми не будемо в це вірити, то який сенс все це починати?

 Для нас це велике випробування. У нас довгий час багато чого не виходило, усі знають це з історії. В 1991 р. у нас був Чорновіл, це український Гавел, Лех Валенса, теж ви знаєте, що імперія з ним зробила. Постійно були моменти, що нашій національній ідеї весь час трішечки чогось не вистачало. Тому, я вважаю, на цьому історичному етапі у нас є величезний, і скоріше за все, останній шанс. І тому ми повинні усі разом: і ми, і наші керманичі, і армія, і Президент, і волонтери,  і  громадянське суспільство, усі-усі, повинні об’єднатися. Якщо ми не використаємо цей момент, другого шансу у нас може вже не бути."