Реальність має наступний вигляд:

1. В разі військового конфлікту між Україною та будь-якою іншою країною еліта «незалежної республіки» капітулює і втече, а добровольчі структури народного спротиву стануть об’єктами жорсткого придушення відповідно до статті КК про незаконні воєнізовані формування.

2. Лібералізація націоналізму (справжнізм) – українофобський проект, що має на меті нейтралізувати ідеологічне коріння права нації на спротив окупантам. Підтримка справжніми ліберальних проектів засвідчує ліберальну природу справжнізму.

3. Легальний статус українофобських організацій на території «незалежної республіки» засвідчує окупаційний статус «незалежної республіки».

4. Елітні недоторкані чиновники, які організаційно реєструють, не переслідують і створюють режим максимального сприяння для українофобів, є поплічниками і посібниками українофобів.

5. В умовах бойових дій поплічники і посібники окупантів підлягають ліквідації.

Далі. Наївність – антонім реальності. Наївність – це «разомнасбагато», «бандитамтюрми», «політичнанація». Наївність – це цитування зомбоящика. Наївність – відмова від реальності на користь ілюзій. А ілюзії, як нам вже відомо, потрібно вбивати.


Які треба зробити висновки з наведеного вище? Лише один – не бути наївним. Коли на вулиці або в інформаційному просторі зустрічаєте наївних (їх видно неозброєним оком) – це або наївні по природі, або наївні на ставках (долари США, газорублі, фунти стерлінгів).

Термінологічний дрес-код наївних – постійне повторення ліберальних словосполучень в різній інтерпретації за принципом замкненого кола відповідно до проплачених замовлень замовника (хіти: провокації/провокатори, картинки для московських телеканалів, націоналізмнефашизм, тішитися/міркувати).

Наївність - хвороба. Наївні – хворі, наче сліпі діти: позбавляти солодкого-ставити в куток-насильно поїти мікстурою (подорослішають – подякують). Розповсюдження хворими хвороби негігієнично. Приховувати від хворих факт захворювання недоцільно. Наївність – зло.