Нафтовий гендель по-російськи… Питання… та відповідь…

Російські засоби масової так би мовити «інформації» вже тиждень розпатякують про чергову перемогу Путіна, який нарешті «прорвав» фінансову блокаду РФ. Йдеться про нібито вдалу продаж майже п’ятої частини акцій «Роснєфті» за 10,5 млрд. євро. Це питання вельми цікаве. Я, наприклад, трохи здивувався, невже справді таки «прорвали» фінансову блокаду. Й тут на сторінці Марка Солоніна побачив невеличкий допис-запитання із приводу цієї приватизації. Марк Семенович дивується, чому його не запросили взяти участь у цій приватизації. Він, мовляв, би не відмовився. Ось цей текст від Марка Семеновича: http://www.solonin.org/new_a-nam-mozhno-hochu-kupit «А нам можна? (хочу купити «Роснєфть») В.В. Путін: «Ігор Іванович, хочу Вас привітати із завершенням приватизаційної операції по реалізації крупного пакету нашою ведучою нафтогазовою компанією «Роснєфть» - 19,5 відсотка. Операція здійснена на висхідному тренді вартості нафти, відповідно, це відбивається на вартості самої компанії. У цьому сенсі час дуже вдалий, та і загальний об'єм операції значний - 10,5 мільярда Євро... В цілому це дуже добрий результат. Хочу вас всіх, ваших колег, які працювали по цьому напряму, привітати з цим результатом». Кінець цитати. 19,5% - це, простіше кажучи, одна п'ята. Одна п'ята компанії «Роснефть» вдало продана за 10,5 млрд. Євро. А що таке "Роснефть"? Відкриваємо офіційний сайт компанії, читаємо: «Роснєфть» є найбільшою нафтогазовою компанією в РФ і найбільшою в світі по запасах вуглеводнів і здобичі рідких вуглеводнів серед публічних нафтогазових компаній. Частка «Роснєфті» в здобичі нафти в Російській Федерації складає близько 40%... Згідно з результатами аудиту, проведеного компанією Degolyer & Macnaughton по класифікації SEC (що передбачає оцінку до кінця терміну рентабельної розробки родовищ), на 31.12.2015 доведених запасів вуглеводнів НК «Роснєфть» склали близько 34,5 млрд. барр., зокрема запаси рідких вуглеводнів (нафта, конденсат, РВВ) склали близько 24,7 млрд. барр". Тепер переведемо дихання і включимо китайський калькулятор. За самими мінімальними, катастрофічними (для Росії) оцінками ціна бареля нафти найближчими роками не опуститься нижче 25 у.о. за баррель. 25* 24,7 = 618 млрд. Якщо ж вважати за скромними, але реалістичнішими оцінками ціни нафти в 35 у.о. за баррель, то виходить 865 млрд. Вісімсот шістдесят п'ять мільярдів. А якщо вважати за цінами сьогоднішнього дня, то виходить 1,24 трильйона. І це тільки за нафту – але у «Роснєфті» є ще і газ. 1,6 трильйона кубометрів за оцінкою вищезазначеної вельмишановної Degolyer & Macnaughton. Сьогодні 1000 кубів газу продається в Европу приблизно за 200 у.о. Навіть припускаючи падіння цін вдвічі, ми отримуємо скромну надбавку вартості активів "Роснефті" на 160 мільярдів у.о. І хто ж вам сказав, що «Роснєфть» – це тільки здобич сировини? «Роснєфть» – лідер російської нафтопереробки. До складу Компанії входять 10 крупних нафтопереробних заводів і декілька міні-нпз на території Російської Федерації. У Німеччині ПАО «НК «Роснєфть» володіє долями у чотирьох НПЗ потужністю 11,5 млн. т. (у частці Компанії). Об'єм переробки на НПЗ РФ в 2015 р. склав 84,7 млн. т. (приблизно 618 млн. барр. – МС)... «Роснєфть» займає лідируюче положення на російському ринку авіагасу з часткою близько 32%... На 31 грудня 2015 р. мережа АЗС Компанії, що діють, включала 2?557 власних станцій і станцій, що орендуються..." Ще раз, поволі і про буквам: п'ята частина ВСЬОГО ЦЬОГО продана за 10,5 млрд. Питання: а мені можна? А нам – можна? Що таке 10,5 млрд. – це один мільйон чоловік, які скинулися по 10,5 тис. у.о. Ціна скромної корейської малолітражки. Що, в Росії не можна було знайти мільйон сімей, які згодні забезпечити себе, своїх дітей і внуків за жалюгідних 10,5 тис. Євро? Знову ж таки – свої люди, які до деякої міри мають деякі моральні підстави рахувати російську нафту своєю... Ви що-небудь в цій вдалій операції розумієте? Я – ні. Тому і питання ставлю.» Марка Семеновича можна зрозуміти. Хоча мене його наївність трохи здивувала. Невже він справді думає, що хтось колись його допустить до участі у таких оборудках із його смішними 10,5 тисяч, як він пише, «у.о»… Але, як відомо у мережі є все, в тому числі й дописи вельми досвідчених й обізнаних фінансистів, таких як Слава Рабіновіч. Його текст є вичерпною відповіддю на запитання Марка Семеновича: http://obozrevatel.com/blogs/26935-vot-takov-krugovorot-deneg-v-putinskoj-rossii.htm «Ось такий круговорот грошей у путінській Росії! Спецоперація по Роснєфті. В принципі, тепер багато що стало зрозуміле. Зараз я вам все поясню. Рано вранці 8 грудня, в ранок оголошення, я написав свій перший пост за мотивами т.з. «приватизації» Роснєфті, ось він. Вдень 8 грудня, в день оголошення, я написав свій другий пост за мотивами т.з. «приватизації» Роснефті, ось він. А зараз невеликий екскурс в середину 90-х. Знаєте що таке «заставні аукціони»? Уявіть той час. Уряд Росії – банкрут. Російський бюджет – банкрут. Російська держава до цих пір володіє державними активами. Добре б їх приватизувати. З'являються Чубайс із товаришами. Без приватизаційних ваучерів, без яких-небудь механізмів участі російського населення, без російських або іноземних інвесторів, оголошується новий механізм: давайте нам гроші в борг (нам – уряду), а ми вам дамо взамін, як заставу, акції найкрупніших російських державних підприємств. У борг – ну ось стільки… наприклад, типу 100 млн. доларів. А ми вам у заставу – активів на декілька сотень мільйонів, або на мільярд. Але тільки, цур, по договорняку, інакше не піде: у борг дають нам тільки ось такі дядьки і їхні банки – Міша дає з Менатепу, отримує замість акції нафтовидобувних компаній (потім увійдуть в ЮКОС); інший Міша дає з Альфи, отримує замість акції нафтовидобувних компаній (потім увійдуть в ТНК); Вова дає із Росбанку, отримує замість акції Нікелю Норільського. І так по колу, щоб «усім» вистачило. Уффф, приватизували! Стоп! Ні! Вірніше сказати, позичили. Гроші. Звідки дядьки взяли гроші? Хто як, хто звідки. Одні – зі своїх банків, тобто депозити народонаселення використовували. Інші – з іншої урядової кишені. Треті – з самих цих компаній, акції яких отримували в заставу. Четверті – шляхом комбінації всіх цих способів. Але російський уряд ці гроші віддавати зовсім не збирався. Що відбувається у разі «дефолту» російського уряду, або, вірніше, у разі запланованої раніше (по договорняку) невіддачі? Правильно, т.з. «застава», тобто акції всіх цих компаній, залишаються у Міші, у іншого Міші, у Вови, і так далі, по колу. Ну звичайно, і Толю в уряді забувати не треба, і всіх решту його соратників по уряду – всі порахувалися, розібралися, розрахувалися. От так Толя і Ко., діючи під «дахом» Бори і Ко., роздали «Росію і Ко». А потім деякі довго дивувалися, як же і чому ж російський народ залишився з носом. ОЗГ Сєчіна-Путіна пішла ще далі. У понеділок, 5 грудня, Роснєфть випустила облігацій на суму 600 млрд. рублів, і тримала книгу заявок відкритою лише півгодини. Публічного оголошення параметрів (конкретного об'єму і ставок купонів) до моменту відкриття книги і протягом збору заявок не було. Іншими словами, розміщення облігацій було проведене по т.з. «закритій підписці», тобто серед заздалегідь вибраних «інвесторів». Про себе відзначаємо, для цілей тексту трохи нижче, що 600 млрд. рублів – це трохи менше 10 млрд. євро. 10 млрд. євро, щоб їх розірвало! Будь-яка нормальна людина, що знається на фінансах, скаже вам, що ані у Росії, ані за межами Росії, у цілому світі, немає інвестора, або інвесторів, які хотіли б позичити закредітованій по самі помідори державній компанії Роснєфть 10 млрд. євро у рублевому еквіваленті по закритій підписці за півгодини. Ці гроші – свіжонадруковані Центральним банком Росії рублі, ось що я думаю. За наказом ОЗГ Сєчіна-Путіна надруковані. І видані вони 4-5 російським держбанкам, для цілей покупки ними ж, щойно випущених облігацій Роснєфті, які вони, у свою чергу, можуть закласти у ЦБ. А Роснєфть ці гроші отримала… та… та поклала до якогось секретного кредитного фонду, який, у свою чергу, видав кредит невідомому консорціуму із неназваних російських банків. Зараз ви зрозумієте, до чого це я… 8 грудня Роснєфть оголошує про операцію по «приватизації» 19,5% свого акціонерного капіталу – що, нібито, консорціум Гленкора і QIA викупив ці акції Роснєфті у російської держави за 10,5 млрд. євро, і що російський бюджет отримає саме ці гроші. Як ви бачили по посиланнях вище, я вже тоді, 8 грудня, висловлював свій скептицизм... і правда не змусила на себе довго чекати, перед появою на світло нової інформації… По-перше, Гленкор не тільки майже не використав своїх власних коштів, але і закладає (!!!) більше 50% акцій, що «купуються» ним, – закладає... ну так, як заставу, банку або банкам. Зараз це мені невідомо – чи то одному єдиному італійському банку Intesa, чи то декільком банкам, які стоять «за ним» у якомусь консорціумі тих, що фінансують цю т.з. «операцію», банків. Причому російським банкам. Сума операції склала 692 млрд. рублів – майже стільки, скільки Роснєфть тільки що «залучила» через фіктивний продаж своїх облігацій. Ніби як Гленкор платить 300 млн. євро, QIA платить 2,5 млрд. євро (поки мені незрозуміло, своїм капіталом, або теж за допомогою повного або часткового кредитування), а решта грошей – кредитові! Велика частина залишку всієї суми операції – банк Intesa, плюс ще синдикат з близько п'яти банків – цікаво, яких? Нам не говорять. І за самим банком Intesa – ще раз запитаю – хто стоїть? Теж якийсь синдикат? До федерального бюджету від «приватизації» цього шматка Роснєфті повинно надійти 710,8 млрд. рублів, або 10,5 млрд. євро. Але від цієї операції поступлять тільки 692 млрд. рублів від т.з. «іноземців» (які просто фронтуют). Звідки узяти ті, що не вистачають 18 млрд. рублів? Дуже просто – за рахунок додаткового дивіденду, який державі виплатить державний же «Роснєфтєгаз», тобто державний продавець цієї державної частки у державній Роснєфті. Ось такий круговорот грошей у путінській Росії. ЦБ друкує майже 10 млрд. євро у рублевому еквіваленті і позичає ці гроші 4-5 російським держбанкам, які, у свою чергу, позичають ці гроші фіктивному консорціуму Гленкора і QIA, який просто "фронтує". Державна лавка Роснєфтєгаз, гроші і акції якої і так належать державі, дає державі ті, що не вистачають 18 млрд. рублів, щоб просто «добити» суму до потрібної цифри, раз вже якась там кількість мільярдів рублів (майже два десятки?) по дорозі цієї геніальної транзакції зникла завдяки усиханню і утрусці. І, ніби, грошей ніхто не заплатив (окрім ЦБ, спочатку), і акції Роснєфті у потрібному місці, у заставі, і «бюджет гроші отримав», та так, що можна по телевізору відзвітувати – пам'ятаєте, як ОЗГ Сєчіна-Путіна це робила днями? Це вам – не заставні аукціони середини 90-х! Тут комбінаторика дужче буде! У США вона потягнула б років на 150 в'язниці кожному з цієї ОЗГ. З цієї ОЗГ Сєчіна-Путіна, яку зараз фронтує консорціум із Гленкора і QIA.» Ось така вона сучасна РФ, яка вже встала с колін… У якій вона при цьому перебуває позі вже зрозуміло майже усім й перш за все тим, хто влаштовує такі «приватизації» із переможними репортажами на загальноросійських телевізійних каналах…