Над Москвою - тінь Чикатило

Москва у паніці. Від початку липня в місті жорстоко вбиті 6 жінок. Усі злочини подібні, носять сексуальний характер і, не виключено, скоєні однією людиною. Чутки про маніяка розповсюджуються по місту і набувають все нових охолоджуючих кров подробиць. Тому недивно, що останніми днями в Москві усе частіше говорять про ростовського маніяка, а фраза – “Чикатило в місті” – вже не викликає бажання жартувати у відповідь. Більше того, знову з’явилися чутки, що Андрій Чикатило не був страчений і живий до цього часу.

Столична “Лісосмуга”

Вчора начальник ГУВС столиці (Москви, - пер.) генерал-лейтенант міліції Владімір Пронін заявив, що поки немає підстав вважати, що у місті з’явився маніяк. “Якщо б у нас були такі дані, ми б самі звернулися до населення з проханням надати інформацію, котра могла б вивести на слід злочинця”. Однак, на думку москвичів, не так вже й важливо, діє у місті один маніяк чи кілька вбивць. Людей лякає те, що вбивства відбуваються незалежно від часу та у різних місцях, а отже, навіть відмова від нічних прогулянок парками не гарантує безпеки.

Перший злочин був скоєний 1 липня на території Головного ботанічного саду РАН. Наступний – 2 липня на 2-й Володимирській вулиці. Чергову жертву виявили два дні по тому 4 липня у лісосмузі поблизу залізничної колії в районі вулиці Яблочкова. Четверте вбивство скоєно 8 липня в квартирі будинку №22 на Інженерній вулиці. Тіло п’ятої жертви знайшли 11 липня в кущах біля гаражів на Дублінській вулиці. А 19 липня біля будинку №232 по Ленінградському шосе виявили тіло шостої дівчини. Усі жертви були задушені та частково або повністю роздягнуті. В усіх випадках мало місце сексуальне насильство чи знущання сексуального характеру.

Аналогії з Чикатило не є надуманими. Якщо пригадати події, що відбувалися у 80-ті роки в Ростовській області, і порівняти їх з московськими, то буде багато спільного. У першу чергу – відчуття страху та незахищеності. У зброярських магазинах збільшився попит на засоби самооборони. Батьки не випускають дітей на вечірні прогулянки, а тих, що запізнилися, зустрічають аж поблизу метро.

Найяскравішим свідченням наростаючого психозу можна вважати статті у деяких ЗМІ щодо гіпотез про друге життя Чикатило. Згідно з цими версіями, маніяк, всупереч офіційній інформації, не був страчений, а став об’єктом наукових досліджень в галузі психіатрії.

Чикатило ловили 11 років. За цей час в справі “Лісосмуга” накопичились матеріали по 55 вбивствах. У 1990 році маніяка спіймали, а в 1994 за вироком суду, як повідомлялося, стратили. У пресі навіть з’явилася фотографія (буцімто з архіву МВС), де маніяк лежить, впершись обличчям у кахельну підлогу, на якій, щоправда, немає слідів крові, а на виголеній потилиці немає отвору від кулі. Тобто можна передбачити, що Чикатило якщо й вбили, то не порушуючи цілісності мозоку.

Приводом для подібного роду гіпотез є те, що чимало дослідницьких організацій світу, що займаються вивченням мозоку, просили передати для них мозок маніяка для дослідів. Один японський інститут наче пропонував за мозок Чикатило 20 000 000 $. А були й ті, які пропонували набагато більше, але за “живий препарат”. Так з’явилися припущення, що Чикатило продали якомусь Інституту мозоку чи то в США, чи то в Німеччині. У будь-якому випадку, на думку прихильників цієї версії, з наукової точки зору вбивство Чикатило було невиправданим розбазарюванням ціннішого наукового матеріалу. Так що не виключено, що Андрій Чикотило до цього часу живий, бо якщо так, то йому виповнилося лише 67 років.

Лабораторія замість в’язниці

Фахівці в цілому вважають за корисне вивчення психіки маніяків. Директор Інституту мозоку людини РАН Святослав Медвєдєв вважає, що вивчати серійних вбивць та їх мозок треба, і тут досягнуто певних успіхів. “Мозок – це дуже зкомпенсована система. І якщо в ній виникає певне патологічне збудження, то мозок його обробляє та посуває у “далекий кут”. Вже встановлено, що у маніяка цей захисний механізм поламано. І якщо він на чомусь зациклився, то не може чинити спротив цій патологічній активності. Можливо, в подальшому буде створено ефективну методику поновлення таких захисних систем”.

Співробітники НДІ мозоку РАМН поки не мали можливості працювати з мозоком серійного вбивці, проте, за словами директора інституту академіка Ніколая Боголєпова, роботи з вивчення психічних особливостей злочинців в Росії ведуться, хоча і не завжди вдало.

Разом з тим до ідеї продажу Чикатило фахівці ставляться з недовірою ба навіть скептично. На думку завідуючого психіатричним відділенням Інституту мозоку людини РАН Юрія Полякова, “коментувати такі версії дуже складно. Не є завданням лікаря розмірковувати про те, наскільки корисно чи не корисно було зберігати життя саме Чикатило. Це питання скоріше політичне. З точки зору науки про це казати не можна, неправомірно. Якщо офіційно заявлено, що його було страчено, значить страчено”.

Професор, доктор медичних наук, заступник директора Інституту імені Сербського Зураб Кекелідзе також не вірить в заміну смертної кари на наукові досліди: “Так, Господь з вами. Навіть обговорювати це не варто. Як ви собі уявляєте, що хтось когось у когось випросив чи викупив, порушивши закон. Я особисто про це нічого не чув і вам нічого не можу сказати. Це мені здається чимось з галузі фантастики”.

Ніколи не розмовляйте з невідомими

Як не стати жертвою насильника? Нефахівцю розпізнати маніяка практично неможливо. За словами відомого психіатра Михаїла Віноградова, “ці люди, відчуваючи в собі патологічні тяжіння, прагнуть не виділятися з натовпу, роблять усе, аби не викликати підозр”. Тому у тих випадках, коли вас чимось насторожує поведінка випадкового попутника, міліціонери рекомендують позбутися його під будь-яким приводом. Головне – не лишатися з незнайомцем один на один та уникати безлюдних місць.