Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Монах-стартапер: чому Андрей Шептицький – один із найвизначніших героїв України

Важливість: 
4

Мільярдер роздає свої статки, розкручує стартапи, веде підпільне життя, ховається від спецслужб, дратує Сталіна і домовляється з Голлівудом. А ще – він священник. Те, що більше схоже на трейлер фантастичного шпигунського бойовика, насправді є короткою історією життя митрополита Андрея Шептицького.

 

20052601.jpg

Андрей Шептицький у часи служіння в Добромильському монастирі / Архівне фото

Він – нащадок давнього українського роду графів Шептицьких, знаного ще у часи Руського королівства. Про це йдеться у програмі "Нація героїв" на 24 каналі.

Володіння його сім'ї сягали кількох тисяч гектарів земельних угідь у Західній Україні, на той час – на території Австро-Угорської імперії. З такими маєтками можна усе життя провести в бездіяльних розкошах. Та Роман, а саме таке ім'я він отримав при народженні, обрав собі інший шлях.

Андрей Шептицький не роздавав гроші, а давав можливість їх заробляти, починати власну справу. Він заснував перший український іпотечний банк і був його першим акціонером. Він давав позики селянам, створив кооператив, щоб селяни могли реалізовувати молоко, з нього виготовляли масло, пакували у гарні упаковки і продавали не лише в наших містах, а й везли на експорт. За таким принципом запрацювали десятки підприємств, зокрема, фабрика солодощів "Фортуна". Українці на цих підприємствах отримували роботу і соціальне страхування.


"Маслосоюз" — легендарна молочарська корпорація. Фото "Локальна історія"

Шептицький був і нафтовим магнатом. Він викупив землі у карпатському селі Перегінське. Там збудував нафтові свердловини й здавав їх в оренду за умови, що там працюватимуть місцеві селяни.

Куди ж ішли всі прибутки від банку, нафтового бізнесу і підприємств? Ні, не у кишеню Шептицького. Він їх інвестував у нові робочі місця, освіту та культуру, давав стипендії обдарованій українській молоді на навчання у Європі.

Шептицький за власні гроші відкривав і утримував школи, гімназії, духовні академії, лікарні та сиротинці. Несподіванкою у цьому списку можуть стати фотоательє у Чикаго та кіностудія у Вінніпезі. Він спонсорував і кіно в Галичині, а ще домовлявся з Голлівудом щодо знімання фільму про Голодомор.

А ще він започаткував Національний музей у Львові. Його фонди наповнив неоціненними раритетами – від давньоукраїнських ікон до ескізів Мікеланджело і Тиціана, які сам же ж привіз з Італії.

У часи Другої світової війни опікувався Червоним хрестом – це офіційно. А підпільно рятував життя: від нацистів сховав у своїй резиденції та у монастирях сотні єврейських дітей, виробляв їм підроблені паспорти і переправляв через кордон. Гостро критикував і нацизм, і комунізм.

Звичайно ж, за ним стежили спецслужби обох режимів і регулярно вламувалися до нього з обшуками. Подейкували, що авторитет Шептицького був такий великий, що Сталін побоявся зачепити його особисто. Зате відігрався на всіх, хто був дорогий митрополиту: брата Лева із сім'єю розстріляли, іншого брата-ченця Климентія замордували у Владимирському централі, родовий маєток у селі Прилбичі спалили дотла.

Усі свої великі справи владика Андрей здійснював із фізичним болем, бо з молодих років хворів на туберкульоз кісток. Ходив із паличкою, а останні 13 років роки провів на візку. Та зброя у руках героїв буває різною і не обов'язково вбивчою. 

Ніщо не завадило митрополиту здійснити свій найбільший задум. Шептицький готував країну до незалежності в усіх сферах життя: економіки, бізнесу, освіти, культури та духовності. Україна нині – це наслідок великого таємного бізнес-плану митрополита Шептицького.

 

 

 

 

Наші інтереси: 

Знати про видатні постаті України. Брати за приклад.

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Андрій Ясун.

Зачинатель. Так краще звучить, ніж стартапер. Типу "старпер". Звиняйте за аналогію. А ще є Заведей. Монах-Заведей, монах-зачинатель. Що ж, він як Ісус Хрестос не рибу людям давав, а спінінґ (вже якщо стартапер), щоб ту рибу ловити.
Цікаво, якби він у наш час жив? Був би "баригою" напевно. Хоча й ті часи його кляли не менше, а може й більше. Московська пропаганда і тоді робила свою чорну справу. Моя родина по мамі з Волині, то завжди говорили про нього з презирством (через невігластво звичайно). Але час все ставить на свої місця.

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Валерій Швець.

Наймудріша людина України середини двадцятого століття. Духовний велетень України. Не маючи власної родини, присвятив своє житття становленню України і у духовному, і у економічному планах. Принциповим для нинішніх русинів-українців є ставлення до подій другої світової війни, до московитів, поляків, німців. Нижче я наведу текст з російської Вікіпедії, яка, намагаючись принизити Анрія Щептицького, насправді наводить нам важливу для нашого світогляду інформацію:

В межвоенный период Шептицкий был сторонником мирного сосуществования между украинцами и поляками. При этом он поддерживал связи с эмигрантским руководством Украинской войсковой организации и Организации украинских националистов. Так, в 1933 году Евген Коновалец писал Шептицкому: «Я часто вспоминаю тот день, когда услышал от Вашей Экселенции слова о том, что рано или поздно международные факторы поручат именно немцам уничтожить большевистскую Россию… Время испытало нашу дружбу и сотрудничество с немцами и, испытав, показало, что, невзирая на многократные искушения поладить с поляками, мы избрали единственно правильную ориентацию… „Немцы являются самыми искренними друзьями Украины, — советовали Вы мне тогда, — с ними нужно искать контакт и сотрудничество“. Слова Вашей Экселенции были вещими… Да, Германия под руководством своего фюрера Адольфа Гитлера перед всем миром взяла на себя эту миссию. Почитаю за свою сыновнюю обязанность доложить вашей Экселенции о том, чего никто не знает, или знают только те, кто непосредственно прорабатывает планы и ведёт подготовку к осуществлению этой большой цели. В этой подготовке на нас возложена не последняя роль…»[12].

В то же время Шептицкий не одобрял экстремистские методы Краевой экзекутивы ОУН на западноукраинских землях, которую возглавил Степан Бандера. В 1932 году в «Слове к украинской молодёжи» он предостерегал украинскую молодёжь от участия в её деятельности. Ещё более обострились отношения между Шептицким и руководством КЭ после того, как оно перешло к тактике политических убийств: «Преступление всегда есть преступление» и «Святому делу нельзя служить окровавленными руками», — так отозвался митрополит на убийство оуновцами директора украинской академической гимназии Ивана Бабия за «коллаборационизм»[13].