Теорія про те, що молочна кислота є причиною м'язової втоми, виникла ще на початку ХХ сторіччя. Це одна з класичних помилок в історії науки, стверджує Д. Брукс. Її поява перебуває в безпосередньому зв'язку з ідеями Отто Мейерхофа, що отримав в 1922 р. Нобелівську премію в галузі фізіології і медицини за відкриття зв'язку між споживанням кисню і метаболізмом молочної кислоти в м'язах. 

Інтерпретація цього відкриття, зроблена пізніше, широко відома: надходження кисню в м'язи в кількостях, менше необхідних, веде до лактатацидозу, який є причиною м'язової втоми. Насправді, зазначає Д. Брукс, що присвятив метаболізму молочної кислоти свою дисертацію, ця кислота використовується в якості енергії, утворюючись в тому числі і в м'язах, що одержують достатньо кисню. Міоцити перетворюють глюкозу або глікоген в молочну кислоту, що розщеплюється мітохондріями з утворенням енергії. З підвищенням тренованості здатність м'язової тканини метаболізувати лактат підвищується, особливо при коротких, але дуже інтенсивних фізичних навантаженнях,  підкреслив Д. Брукс.