Показовим стало те, що напередодні «поступок» від  влади щодо опозиції,  українські олігархи провели втаємничену зустріч.   Яке рішення  було прийняте  - нам не відомо, але поступки від влади на наступний день(!) щодо вимог опозиції і запропоновані посади є ретрансляцією  саме такого  рішення.

Це ознака того, що діючу владу залишили без ресурсу.

Тому ми стверджуємо, що в Україні Переворот не відбувся, а почався Перехід.

Але що чекає політикум ПР  вже в наступні місяці 2014 року?

Політичне обличчя  сучасної європейської партії вже забруднене.

Саме зараз  у ПР постає питання і  усвідомлення  свого майбутнього, а також пошуку винних у кризі партії і її сучасного стану.

Бо йти далі  з таким багажем і з такою спадковістю вони не захочуть.

І перші ластівки полетіли.  І це є відображенням рішення олігархів.

Групи Ахмєтова і Тігіпко заявили про свою роботу у Верховній Раді виключно за процедурою.

Вони вже хочуть позбутися   бруду  грудневих рішень влади,  яке прилипло до їх  персон.

Процес очищення  свого реноме почався.

Солідарно розділити колективну відповідальність більшість з них теж  не захоче.

Дивними залишаються  лише  дії і заяви губернаторів, які як камікадзе  ще цього не усвідомили.

Відокремленим виглядає   Новінський,  який не зовсім розуміє сучасну  політичну історію України.   

Але чи можна очиститись, не позбувшись винуватців і ідеологів цього грудневого політичного багна?

Логіка розвитку такого процесу  буде вимагати кардинальних дій щодо перебудови Партії регіонів, або створення нової конфігурації у самій партії, або  створення нового проекту партії регіональних еліт.

Постає вельми цікаве питання, а де місце існуючим і діючим  зараз апологетам Партії регіонів, які винні у кризі партії?

Чому криза?

Тому, що стає зрозумілим: перейти  2015 рік без суттєвих втрат, не вирішивши питання  нової якості лідера  і переформатування ПР, вже не можливо.

Політична катастрофа  2015 року, як червона ганчірка, вже маякує перед очі.

І тут питання не в тому, буде катастрофа чи не буде,  катастрофа партії  тільки обтяжить долю кожного, бо  існує тільки одне  головне питання, питання політичного виживання регіональних еліт, які ставлять на цю партію, а також  долі  їх особистого політичного реноме в очах усієї Європи.

Усвідомлення цього ще не набуло рис паніки.

Політологам і політтехнологам відомо, що політичний рік планується до весни.

В іншому разі,  хвиля політичних подій року поглинає своєю течією в довільному напрямку.

Тому усвідомлення особистої відповідальності  за грудневі події 2013 року  поставить перед усіма питання: або нова якість їх політичного проекту (Партії регіонів) без грудневого бруду 2013 року, або поступове політичне небуття.

Логіка розвитку  в Україні великої партії, на тлі всієї Європи  в майбутньому, не може бути сприйнята без політичного каяття  або  очищення. 

Політична  еліта, а з нею і бізнесмени, які афілійовані з цією партією,  не захочуть бути винуватцями грудневого повстання українського народу.

А якщо будуть  встановлені і юридично оформлені факти порушення законів  людяності при придушенні громадянського  спротиву,  то винуватцям  Гаагського трибуналу не уникнути.

Тому приїжджати до Європи   в образі  прихильників дискредитованого українського «Беркуту», злочинів проти людяності, закону про «інститут заручників»  ніхто з них не наважиться, а тим паче вести бізнесові справи.

В іншому випадку  фінансові інститути Європи не захочуть мати ніяких справ з суб’єктами, які належать до Партії регіонів або афілійовані  з нею.

От і уявіть всю перспективу багна,  в який штовхають зануритись політичний  істеблішмент Партії регіонів.

Вони постануть перед вибором і вони цього не захочуть. 

І це питання  постане дуже скоро, а може вже постало  зі всією страшною перспективою політичного і бізнесового небуття.

На порядку денного питання номер один,  питання  до винуватців витоків їх проблем і що з цим робити, а потім  неминуча перспектива  публічної заяви-каяття позиції кожного політика і бізнесмена,  і всієї Партії регіонів зокрема.

Бо тільки заявлена публічна заява-каяття стане пропуском в коло політичних осіб сучасної  цивілізації Європи.

Пошук цапа відбувайла почнеться ось–ось.

Кого ж принесуть на плаху?