"Карма – це доробок, напрацювання. Це об’єктивний показник вартості людини у Всесвіті" Вікіпедія пише: "Ка́рма, Ка́мма (санскр. कर्म, палі kamma — «Причина-наслідок, відплата», від санскр. कर्मन्, karman IAST, карман — «справа, дія, праця»)" Вже ніяк не вартісність людини у Всесвіті. Людино-центристська парадигма намагається запозичити поняття з Всесвіто-центристської парадигми. Де не розділяють добро і зло, кращих і гірших. Де нема дуалізму. В результаті такого запозичення виходить "релігія" як пропаганда і дуже схоже на опіум для народу. Тотальна плутанина, яка не вирішує трансцендентних задач, зате дуже добре підходить для соціальних маніпуляцій. Про це можна дискутувати, але краще звернутися до визнаних практиків, а не філософів-теоретиків. Хоча подискутувати готовий. Причому жорстко.

Дякую тобі, пане Ігорю. В коментарі пояснити важко, можна зустрітися і поговорити. Але яка би мені не була парадигма близькою, поняття карми - Всесвіто-центричне. І наші поняття про добро і зло на тлі Всесвіту є дуже відносними. Зручний Бог на службі у людей, __здається мені___, і є основою сучасних релігій. І до речі,щоб не було спекуляцій. Москалі для нас і для світу наразі демонструють тваринні якості і становлять загрозу для життя і свободи волі. Тому сприйняття добра нами і більшістю світу однакове: маємо захищатися і перемагати оте відносне зло, бо воно напряму стосується нас.

Якщо брати приклад комп'ютерної гри, то карма -- напрацювання, яке все більше рухає гравця у напрямку персонажа: з усвідомленої сутності до автоматичної. В цьому нема нічого поганого, бо без кармічного тіла немає втілення у матеріальному Всесвіті. Хто хоче постійно втілюватися, бігати по колу -- той певно хотітиме "хорошої" кармы. Начебто не наплутав зі слів йогів. А те, що ти даєш в матеріалі -- скоріше капітал. Соціальний капітал у даному випадку. Поняття, яке залежить від цінностей конкретного соціуму. І застосовується для соціумом для насильницького формування прийнятної поведінки людини. Знову ж - таки, наскільки я розумію відичні і йогівські постулати, соціальний капітал не переходить у нове втілення. Туди переходять риси характеру. Не честь, а чесність, або честолюбство, наприклад. Не гідність, а схильність до меншовартості, або егоїзму. Карма, як термін НЕ у всесвітній парадигмі виглядає спотворенням. До речі, вільні люди є геть незручними для соціуму. Той самий Сковорода. І ще згадав Котляревського: "Дарес ізвомпив, сіромаха, бо був Ентелл НЕПЕВНА ПТАХА, як чорноморський злий козак." Непевна, бач, птаха. Не те, що "мала Мері ягнятко біле..." На мою думку, на яку також впливає соціум (хочеться сподіватися, що дедалі менше), набір цінностей, який надає Релігія (сучасна церква), школа і культура є захаращеною і маніпулятивною. Все може бути значно простіше. Але тоді хтось в цьому суспільстві не зможе реалізувати хворобливу тягу до честі і гідності