Про це в ефірі програми FACE 2 FACE з Тетяною Даниленко на телеканалі ZIK заявила письменниця Лариса Ніцой.

Гостя програми, коментуючи ухвалений Верховною Радою за основу законопроект 5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної, пояснила, чому його критикувала.

«Цей законопроект, на мою думку, є логічним продовженням тієї політики, яка запроваджується у нас в країні, логічним продовженням закону про квоти на телебаченні, де так було гарно розпіарено, що в нас буде захищатися українська мова на ТБ, а насправді на законодавчому рівні зведена мова про національних меншин на національний рівень, чого немає у жодній країні», – заявила Лариса Ніцой.

Гостя програми переконана, що проект Закону про мови в Україні № 5556 (автори – нардеп Лесюк і група депутатів), попри те, що захищав і українську мову, і мову меншин, «усе ж таки сильніше захищав українську мову».

«А в тому законопроекті, який захищає лише українську мову (№ 5670-д – ред.), – на цьому ж і робили наголос, що це проукраїнський законопроект, що він тільки українську мову захищає, але в ньому слабше прописаний захист української мови», – зазначила Лариса Ніцой, наголосивши на своїй політичній незаангажованості.

Гостя програми пожартувала, що вона – «мовний інспектор» за покликанням і нагадала, що норму про «мовних інспекторів» із законопроекту № 5670-д вилучили (водночас залишили норму про уповноваженого із захисту державної мови). Лариса Ніцой додала, що із законопроекту № 5670-д зняли кілька статей, які критикували, зокрема, «ківаловська» стаття щодо того, що статус державної мови не може звужувати мови нацменшин. Окрім того, зняли посилання на ще неіснуючий закон про нацменшини.

Нагадаємо, 4 жовтня народні депутати України прийняла за основу проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д.

Як повідомляли раніше, Конституційний Суд України 28 лютого 2018 року визнав неконституційним закон «Про основи державної мовної політики» від 3 липня 2012 року (так званий закон Колесніченка-Ківалова) через порушення процедури його ухвалення. Закон, серед іншого, передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де національні меншини перевищують 10%.

Проте рішення суду не містило положень щодо відновлення попереднього закону чи інших положень, які б давали рекомендації щодо нормативного регулювання мовної політики після втрати чинності «закону Колесніченка-Ківалова».

Щоб переглянути відео за участю Лариси Ніцой натисніть на посилання нижче