Китай далеко, але й китайців багато
Китай далеко, але й китайців багато
Про те, що Китай домовився купити 3000000 га (7,4 млн. акрів) українських сільгоспугідь, ЗМІ повідомили в неділю. Це дає можливість Китаю стати найбільшим закордонним сільськогосподарським центром в Україні, адже Китай прагне йти в ногу із зростанням попиту на продовольство.
Угоду китайська сторона (Xinjiang Production and Construction Corps (XPCC)) підписала з українською компанією КСГ Арго. Спершу остання забезпечить замовників 100 тисячами гектарів, згодом територію планують збільшити до 3 млн. га.
На Китай припадає п'ята частина світового населення, але тільки дев'ять відсотків своєї землі. Попит на продовольство зростає в міру зростання доходів.
Китайські експерти повідомили, що Китай повинен розширити свої закордонні сільськогосподарські угіддя, щоб забезпечити безперебійну подачу продуктів харчування через власну обмеженість земельних ресурсів і низьку їх продуктивність.
Згідно поширеної в китайській пресі заяви XPCC, 50-річний план розширення угідь Китаю, в основному спрямований на вирощування сільськогосподарських культур і розведення свиней.
Цікаво, що у 2009-му році Китай використовував 2 млн га поза своїми кордонами для вирощування врожаїв.
Прес-секретар уряду відповідальний за зв'язки з XPCC сказав, що він не знав про заяву і тому не одразу зреагував на прохання Reuters підтвердити таку інформацію.
Закордонна експансія Китаю в сільському господарстві викликає деяку стурбованість. У червні, австралійські політики закликали до більш ретельної перевірки щодо придбання ферм іноземними купцями. Китайські інвестори в 2012 році скупили найбільшу кількість бавовняних ферм в Австралії.
Китай, який прагне мати 95 відсоткове забезпечення себе їжею, також страждає від побоювань з приводу власної продовольчої безпеки після серії скандалів, починаючи від зіпсованого меламіном молока до токсичних важких металів у рисі і овочах.
Коментар гравця:
Виникають питання:
?Чи повинна українська територія стати найбільшою "закордонною фермою" Китаю?
?Чи варто турбуватися про продовольчу безпеку України?