У Вищому антикорупційному суді з лютого цього року триває розгляд можливої конфіскації пентхауса, який належав родині заступника начальника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. Родина Полієнка намагається його врятувати, вигадуючи цікаві історії про те, як вони опинилися власниками цього елітного майна.
У центрі уваги – двоповерхові апартаменти на 220 квадратів у київському ЖК бізнес-класу «Зарічний» з краєвидом на Дніпро. У 2020 році їхньою власницею стала теща поліцейського, пенсіонерка Валентина Ткаченко, чий офіційний дохід з 1998 року склав аж 100 гривень, йдеться у статті "Радіо Свобода".
У суді родичі мента (бо назвати цього кадра поліцейським – рука не піднімається, прим. моя, О.К.) розповіли, що ця квартира була унікальною: забудовник нібито не міг продати її 7 років через... «вітряну зону». Здається, сильний вітер з Дніпра турбував лише мешканців останнього, 23-го поверху. Цей «недолік» дозволив родичам поліцейського отримати ексклюзивні умови.
Перша версія про заробітки на вирощуванні квітів та продаж старої «Волги» у суді розширилася – виявилося, що родичі полковника були ще й успішними, хоча й невидимими для податкової, бізнесменами з перепродажу мікроавтобусів, що дозволило накопичити щонайменше 200 тисяч доларів.
Але справжні дива почалися з оплатою. Історія родини тримається на двох неймовірно щедрих благодійниках
1. Надзвичайно терплячий забудовник. Внісши перший платіж, родина отримала унікальне розтермінування без жодних графіків. Забудовник (пов'язаний зі Столаром та Кушніром) просто не вимагав решту суми протягом чотирьох років. Жодних штрафів, жодної прив'язки до курсу долара попри шалену інфляцію. Дзвінок із вимогою сплатити борг пролунав лише влітку 2024 року, і причиною, за словами тещі, стала «брудна писанина в інтернеті» – розслідування журналістів проекту «Схеми». Сам мусор Полієнко пояснити терплячість забудовника не зміг.
2.Безкорисливий бізнесмен. На ремонт та скління тераси, що збільшило площу пентхаусу, родині позичив 1,5 мільйона гривень київський бізнесмен Олександр Загоруйко. Позичив на два роки, у гривні, без відсотків. За цей час гривня суттєво девальвувала, і бізнесмен, отримавши назад ту ж суму, втратив майже 20 тисяч доларів. Його філософія в суді вразила: «Якщо буде прибуток, людина, я так розраховував, якось віддячить, а якщо не буде прибутку – ну, не буде прибутку».
Після виходу розслідування квартиру, яку забудовник ніби не міг продати через вітер, продали за тиждень через оголошення на OLX, причому у 2,5 раза дорожче від початкової вартості. Сам Полієнко, який до цього жив у цьому пентхаусі, на запитання журналістів реагував агресивно. Цікаво, що після продажу його родина продовжила орендувати ці ж апартаменти.
Прокурори САП вважають цю історію простою та цинічною – актив є необґрунтованим і був придбаний за дорученням самого полковника.
Наші інтереси:
Розуміємо, що тільки судові процеси та конфіскація змусять задуматися подібних ментовських тварин щодо незаконного збагачення (читай – хабарництва). Ось такі поліціейські і стають колаборантами. А ще їх не можна мобілізовувати на війну, бо вони "не навчені", вважає влада, яку вони захищають.
Ключове питання цієї дискусії: чи є «Вулик Геллстрома» просто самостійним літературним твором із гострою критикою суспільства 70-х, чи це свідомо сконструйований політичний проект, можливо, пряме...
Квітковий бізнес, перепродаж мікроавтобусів та щедрі кредитори – звідки у київського полковника поліції розкішне майно
Світ:
У Вищому антикорупційному суді з лютого цього року триває розгляд можливої конфіскації пентхауса, який належав родині заступника начальника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. Родина Полієнка намагається його врятувати, вигадуючи цікаві історії про те, як вони опинилися власниками цього елітного майна.
25092405.jpg
У центрі уваги – двоповерхові апартаменти на 220 квадратів у київському ЖК бізнес-класу «Зарічний» з краєвидом на Дніпро. У 2020 році їхньою власницею стала теща поліцейського, пенсіонерка Валентина Ткаченко, чий офіційний дохід з 1998 року склав аж 100 гривень, йдеться у статті "Радіо Свобода".
У суді родичі мента (бо назвати цього кадра поліцейським – рука не піднімається, прим. моя, О.К.) розповіли, що ця квартира була унікальною: забудовник нібито не міг продати її 7 років через... «вітряну зону». Здається, сильний вітер з Дніпра турбував лише мешканців останнього, 23-го поверху. Цей «недолік» дозволив родичам поліцейського отримати ексклюзивні умови.
Перша версія про заробітки на вирощуванні квітів та продаж старої «Волги» у суді розширилася – виявилося, що родичі полковника були ще й успішними, хоча й невидимими для податкової, бізнесменами з перепродажу мікроавтобусів, що дозволило накопичити щонайменше 200 тисяч доларів.
Але справжні дива почалися з оплатою. Історія родини тримається на двох неймовірно щедрих благодійниках
1. Надзвичайно терплячий забудовник. Внісши перший платіж, родина отримала унікальне розтермінування без жодних графіків. Забудовник (пов'язаний зі Столаром та Кушніром) просто не вимагав решту суми протягом чотирьох років. Жодних штрафів, жодної прив'язки до курсу долара попри шалену інфляцію. Дзвінок із вимогою сплатити борг пролунав лише влітку 2024 року, і причиною, за словами тещі, стала «брудна писанина в інтернеті» – розслідування журналістів проекту «Схеми». Сам мусор Полієнко пояснити терплячість забудовника не зміг.
2.Безкорисливий бізнесмен. На ремонт та скління тераси, що збільшило площу пентхаусу, родині позичив 1,5 мільйона гривень київський бізнесмен Олександр Загоруйко. Позичив на два роки, у гривні, без відсотків. За цей час гривня суттєво девальвувала, і бізнесмен, отримавши назад ту ж суму, втратив майже 20 тисяч доларів. Його філософія в суді вразила: «Якщо буде прибуток, людина, я так розраховував, якось віддячить, а якщо не буде прибутку – ну, не буде прибутку».
Після виходу розслідування квартиру, яку забудовник ніби не міг продати через вітер, продали за тиждень через оголошення на OLX, причому у 2,5 раза дорожче від початкової вартості. Сам Полієнко, який до цього жив у цьому пентхаусі, на запитання журналістів реагував агресивно. Цікаво, що після продажу його родина продовжила орендувати ці ж апартаменти.
Прокурори САП вважають цю історію простою та цинічною – актив є необґрунтованим і був придбаний за дорученням самого полковника.
Розуміємо, що тільки судові процеси та конфіскація змусять задуматися подібних ментовських тварин щодо незаконного збагачення (читай – хабарництва). Ось такі поліціейські і стають колаборантами. А ще їх не можна мобілізовувати на війну, бо вони "не навчені", вважає влада, яку вони захищають.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома» (1) – радикальний політичний проект Френка Герберта, пряме продовження «Дюни»