Цього року культурна столиця Литви Клайпеда виділила в окреме свято ХІ Міжнародний пленер майстрів ковальської справи «Чотири вітри 2017». Учасниками стали представники 5 країн Європи. Україну традиційно представили майстри з Івано-Франківська, міста, яке по праву вважають ковальським центром України.

Звуки набережної річки Дана, що веде до паромної переправи, в ці дні доповнив  неповторний спів ковадл та молотів.  З 11 по 13 серпня кращі майстри ковальської справи Литви, Латвії, Білорусі, Чехії та України показували своє мистецтво і творили колективний монумент з металу, що назвали «Курган».

Цього року Спілка Литовських ковалів подала на домашнє завдання ковалям країн-учасниць міжнародного пленеру створити копії археологічних виробів, знайдених в курганах Литви. Крім цього, ковалі могли також додати щось з археології своїх країн.

Лінас Лящяускас кріпить роботи ковалів пленера в композицію"Курган"

Такий оригінальний об'єкт колективної творчості майстрів багатьох країн Європи прикрасить місто Клайпеда і нагадуватиме його жителям та гостям міста про майстрів, що брали участь в щорічному, вже традиційному, святі.

Багатьох відвідувачів цього мистецького свята, а особливо дітей, дивувала спритність і майстерність ковалів, що показували вправність у своїй професії. Різні змагання, а також можливість за один нагрів металу витягнути його в найдовший цвях придавали святу своєрідний азарт.

Роман Батюк - коваль з Івано-Франківська 

Відкриттям цьогорічного фестивалю стала 9-річна україночка Віра, старша з трьох дочок коваля з Івано-Франківська Андрія Шешурака. Віра добре малює, займається танцями, а ковальське ремесло успадковує від батька. Вона ще не знає, чи стане це покликанням життя, але підкорення металу у форми краси та мистецький твір приносить їй велику радість. Разом з батьком Віра тут довершувала елемент до композиції «Курган», який несе в собі історію скіфських курганів та елементи трипільської культури з України, що перекликається з елементами литовської культури. Знак сонця для всіх народів є святим і спільним. І українське сонечко – творіння рук коваля Андрія та його доньки Віри – світитиме відблиском любові у Клайпеді.

Ковалі з України Андрій Шешурак з донькою Вірою (в центрі) та Михайло Клочко з сином Адрієм на пленері в Клайпеді

Андрій нам розповів: «З металом почав працювати давно, навіть вищу освіту здобув з художній обробки металу. Став ювеліром, але важкий метал манив і ковальство ввійшло  в життя так органічно, що зараз не уявляю життя без цієї музики металу. В Литву на фестиваль приїхав вперше, приємно, що можу долучитись до нашої колективної творчості. На Україні працюю в такому напрямку ковальської справи як «стімпанк». Роботи мої не є класичними, вони більш технічні і модернові. Участю у такому пленері хочу бути поміченим в своєму стилі. Навіть до спільної роботи ковалів цього пленеру на сонячну тему я виготовив модерну модель, з технічними, не зовсім ковальськими елементами».

Михайло Клочко - постійний учасник ковальских пленерів

Михайло Клочко та його син Андрій вже відомі ковалі не тільки в Україні, а і в Клайпеді. Вони четвертий рік поспіль є учасниками цього міжнародного свята творчості. І як зазначив пан Михайло, для нього такі міжнародні пленери не просто свято, це є частка його життя. Тут любов до ковальської справи та людяність дарують радість від спілкування ковалям з різних країн Європи. Це підносить професію до найвищих вершин. Українська делегація на цьому святі є найбільшою і це радує, що про наших майстрів знає світ. Досвід Литви допомагає нам накувати кращу долю для України.

Ось, що сказав нам Лінас Лящяускас, один з організаторів та головних ковалів міжнародного пленеру «Чотири вітри – 2017»:

Лінас Лящяускас

– Ковальська справа у мене в крові. Мій дід та прадід – всі були ковалями. Я разом з друзями 11 років тому організували пленер для спілкування і творчого змагання найкращих ковалів з багатьох сусідніх країн, де відроджують це ремесло, яке стає мистецтвом. Мене радує, що вже багато років поспіль приїздять до нас українські ковалі. Це найкращі мої друзі і найкращі в світі люди. Наш одинадцятий фестиваль – це тільки розквіт нашої справи. Будемо продовжувати, до цього долучився і мій 18-тирічний син Вілюс.

З України також приїхали родинами і це стає свідченням того, що наш пленер плекає родинне коріння і житиме довго. Ми радіємо, що і у вас в Україні ковальські традиції набирають великої популярності. Для мене головне – мати добрих друзів, бо наші зустрічі надають наснаги та сил на творчість. Це і є найбільше досягнення нашого міжнародного ковальського пленеру.

І головне – навічно залишилось в місті Клайпеда створене більш як 30 майстрами «Сонця історії» в композиції «Курган», яка прикрасить місто, як і творчі композиції попередніх пленерів.

Анна та Петро Олар (Клайпеда, Литва)