Кобзарі мали пірамідальну ієрархію 33-х (тридцяти трьох) рівнів посвяти. Що вищий рівень - то вищі знання та інформаційно-фізичні можливості кобзаря, тим вища його відповідальність. Звуком вони вводили себе у змінений стан свідомості, під час гри на інструменті і співу медитували. Таким чином отримували доступ до читання інформації з інформаційних рівнів Землі, з космосу, також читали думки людини, як близько, так і на відстані. Окрім того, володіли іншими сідхами (містичними здатностями, санскр.), зцілювали словом і піснею. Кобзарі були носіями традиції, сакральних знань, які свято берегли і захищали. Найвищі в ієрархії володіли такими знаннями, що дозволяли маніпулювати людиною і суспільством як завгодно, так, щоб люди про це і не здогадувалися. Тому кобзарі настільки ревно берегли такі знання, щоб воно не потрапило в руки представників злих сил.

Проте закінчення циклу козацької доби закономірно супроводжувалося падінням і деградацією. Як наслідок представники зла спокусили і викрали ці сакральні знання, та перейняли в кобзарів пірамідальну структуру.

Остаточно кобзарську пірамідальну ієрархію було "зачищено" як небезпечний елемент, "буржуазних націоналістів", бо ті володіли знаннями, які йшли в розріз із безбожно-матеріалістичною комуністичною дурильнею.

Усвідомлюючи закон карми і реінкарнації, за умови спільної волі українських високодуховних і чистих серцем людей, Кобзарська пірамідальна ієрархія має відродитися і стати духовним стержнем Народу, інтеґрувавшись в очищену і об'єднану Хрестову Церкву-громаду.