1. Телебачення має можливість створювати ситуацію - глядач відчуває себе учасником того, що відбувається на екрані. Кремль брутально використовує це: не припустимі в своїй країні радикальні сепаратистські заклики лунають на російських ТВ-каналах щодо сусідньої держави.
2. ТВ керують бажаннями людей, які ведуть їх по життю. Якщо хтось обіцяє міфічний рай, а інший необхідність обмежень для того щоб вижити і створити умови для змін - тягнуться до "раю". Навіть, коли це просто фейк, за яким розчарування та боль. Ефект бабочки, яка летить на красивий вогонь. 
3. На ТВ люди бачать картинку своїми очами - аудіовізуальний ефект дає можливість сприймати інформацію на екрані як правдиву. Пересічний глядач не думає про те, що вона є результатом брехливого відбору піар-технологів РФ.
4. Постійна зміна жорстких та жорстоких подтасованих і зфабрикованих Кремлем ракурсів перевантажує мозок глядача, блокує його аналітичні спроможності і знімає контроль над емоціями. 
Одне з головних, що було потрібно Москві в Криму і на сході - максимально обмежити отримання українськими громадянами іншої, крім офіційної російської іформаціі (в РФ немає не підконтрольних Кремлю медіа). Згадайте захоплення телецентра. Пройде час і люди зрозуміють, що російська ТВ-пропаганда вводила їх в оману, що це були не більш ніж технології масового психозу, спрямовані проти наших громадян. 
Так було після Другої світової в Німеччині. 
Історія повторюється на новому технологічному витку спіралі. Треба вчити її уроки. Щоб не повторювати помилки.

Кабаненко Ігор, заступник міністра оборони України