Зображення користувача Прес-служба ILLARIA.
Прес-служба ILLARIA

ILLARIA: «Для мене життя – це казка з інтригами»

Категорія:

Я ставлюся до життя як до великої пригоди, як до гри. Можливо, тому воно для мене таке яскраве, і моя музика десь трохи відчужена і відсторонена від реальності.

Зміст

 

Українська співачка Ілларія розпочала свою сольну концертну діяльність з 2007 року. Широкому загалу стала відома після участі в шоу «Голос країни. Нова історія», де на сліпих прослуховуваннях вразила всіх чотирьох тренерів. Сама ж вона вирішила обрати своїм тренером Олега Скрипку. На рахунку творчого колективу ILLARIA одна сольна платівка «Вільна», яка наразі готується до перевидання , а також найближчим часом співачка випустить два нових альбоми: диск з авторськими піснями та збірку кавер-версіі українського обрядового фольклору.

 

Ваше ім’я перекладається з грецької як «та, що несе світло». Хто чи що є джерелом цього світла?

Саме життя. Яким ти хочеш бачити світ – таким ти його і бачиш. Для мене він яскравий, світлий, цікавий, складний. Казка без інтриги – це нецікава казка. Для мене життя – казка з інтригами, перипетіями, вовками на дорозі, але врешті-решт з хепі-ендом. Я так ставлюся до життя. У мене кожен день неповторний і не схожий на попередній. Я ставлюся до життя як до великої пригоди, як до гри. Можливо, тому воно для мене таке яскраве, і моя музика десь трохи відчужена і відсторонена від реальності.

У своїх інтерв’ю ви неодноразово казали, що композиція «Вільна» є для вас знаковою. Чому?

Був період, коли протягом двох років я нічого не чула у своїй голові і нічого не писала. А до того – трохи музикувала, навіть у дитинстві брала участь у конкурсі композиторів. Але ці два роки були своєрідним періодом мовчання. Не можу сказати, що «Вільна» - перша пісня. Скоріше вона стала першою в новому етапі. Тоді я зрозуміла, що з неї починається нова сторінка у моєму житті. Пісня «Вільна» присвячена моїй мамі. Перша назва композиції була «Вона». Вже потім з’явилася назва «Вільна». Так само я назвала першу платівку і присвятила її мамі, своєму найближчому другу. Зараз ми працюємо над перевиданням платівки.

На вашому сайті можна музику не лише послухати, а й відразу завантажити. Більшість музикантів ставляться негативно до того, що не купують їх диски, а просто завантажують з Інтернету. А як ви до цього ставитеся?

Я вважаю, що не треба з цього робити якесь табу. Не кожен має змогу купити диск, але кожен має право отримати у свою музичну добірку мої пісні. Краще це буде у хорошій якості з мого сайту. Усі артисти за кордоном давно перестали з цього робити проблему. Диск – це більше такий фетиш для меломанів. Для мене особисто диск має цінність. Я можу спочатку скачати альбом, щоб послухати, але потім все одно купую диск, тому що він має свій аромат і особливу енергетику. Диск – це плід, це неймовірна праця, яка вкладена у це маленьке кружальце, і ти можеш його купити, і цим самим підтримати артиста. Але все одно я вважаю, що найбільшу радість можна отримати лише тоді, коли ти прийдеш на сольний концерт. Тому що, по-перше, це єдине місце, де артист може показати свої думки і відчуття, бо диск має певні обмеження: все має звучати пригладжено, вичесано; а на концерті артист може дозволити будь-який шал і змінювати пісню від разу до разу до невпізнаваності. Більше того, ти можеш співати наживо разом з публікою - це новий плід творчості.

А хто ваш улюблений виконавець?

Кажуть, що улюблений виконавець – це той, якого ти слухаєш, коли тобі погано і добре, і коли хочеться відпочити. Для мене це Торі Еймос (англ. Tori Amos). Я обожнюю цю американську співачку. У неї в голосі дуже багато етніки якоїсь, по-своєму, слов’янської. Можливо, тому вона мені настільки близька. Я мрію з нею заспівати. Друга улюблена співачка - чеська виконавиця Іва Бітова. Вона співає і грає на скрипці одночасно. Її музика – це такий джаз-арт-фольк. Звичайно, Квітка Цісик. Дуже люблю Мар’яну Садовську, яка вже довгий час живе в Німеччині. І Бйорк (ісл. Björk). Дуже люблю Мілен Фармен (фр. Mylène Farmer). Вона неймовірна актриса. Це людина, яка виходить на сцену і може просто прошепотіти пісню, а люди будуть плакати і кричати. Це таке ставлення до мови і музики. У неї просто величезна сила й енергетика.


Нещодавно читала, що ви були членом журі літературного конкурсу. Які ваші враження від сучасної української літератури?

Я не можу сказати про всю літературу загалом. Я була пов’язана лише з поетичною частиною конкурсу. Мене запросили вже втретє взяти участь у суддівській комісії. З усіх віршів треба обрати твори, які б могли лягти на музику. Я перечитала величезні дуже цікаві поеми, білі вірші, навіть була специфічна поезія в японському стилі. Але треба постійно думати про те, що обрати потрібно текст для майбутньої пісні, де мають бути куплети, приспів, зачіпки і хітові слова, які б привертали увагу слухача. У цьому плані – це дуже складно і це велика відповідальність. Тут треба і довіритися суто своєму смакові, і добре, що є декілька членів журі; в результаті створюється спільна думка, досягається консенсус. У мене є кілька списків можливих переможців, які підходять за всіма вимогами. Також є список тих, хто дуже сподобався, кого я зауважила, з ким можна зробити театральний проект, чи звернути на них увагу організаторів, щоб вони якимось чином відзначити митців, виділили ці вірші. Тому що кожен, хто отримає якесь звання – отримує грошову винагороду, а для людини з арт-кола це дуже важливо, тому що мало хто підтримує мистецькі проекти.

У вашому першому альбомі є фольклорні пісні. Нещодавно ви зробили акустичну програму, де також є багато народних пісень. У своїй творчості ви почасту звертаєтесь до етніки. Чому?

Бо це те, що у моєму серці. Це те, що я слухаю, те, що я люблю. Навіть якщо я слухаю рок-н-рол, а його витоки теж народні, це все одно музика душі людей. Український мелос і фольклор настільки багатий: тут і східні мотиви, і кельтські, і шаманські. Український фольклор, він має настільки довжелезну історію: дохристиянські поспівки трансформувалися і перетворилися на християнські, але архаїчна мелодика залишилась, кустові пісні – стали троїцькими. До того наш фольклор – це унікальне явище, бо тут нічого не зникало, а перетворювалося одне на інше і збереглося до сьогоднішніх часів. Українська мелодика настільки багата, що її можна переробляти багато раз – і кожного разу це буде нова пісня. Навіть свої пісні я пишу з елементами етніки. Причому це несвідомо.

На «Голосі країни» ви працювали із Олегом Скрипкою. Ви обоє любите фольклор, а по темпераменту ви дуже різні. Як вам працювалося?

Олегу більше ближча музика балканська, мажорна, весела. Мені ближча музика зі східними мотивами, тому що у мене коріння східне. Я хотіла зробити «Цвіте терен» одною мелодикою, а він хотів – з абсолютно іншою, з більш європейською. Але я щаслива, що все-таки моя версія «Цвіте терен» прозвучала у прямому ефірі проекту. Наприклад, пісня «Кам’яна гора» була абсолютно мені невластива. Я не любила весільний фольклор, але завдяки Олегові я в нього закохалась. Готуючись до виступу, переслухала купу балканської і буковинської музики. Подивилася багато фільмів Кустуріци, щоб зрозуміти чому відрубують коси, чому «страждають» наречені (посміхається). Щоб насититися цим всім, я проробила величезну внутрішню роботу. Я дуже вдячна Олегові, тому що він сказав: «Ти будеш співати цю пісню і крапка. От що хочеш, те й роби». А я подумала: «Я ж люблю фольклор. Хіба я не справлюся?!». І у мене все вийшло.

На обкладинці вашого першого альбому написано, що бути вільним – це означає не боятися зазирати собі в душу. Що треба робити, щоб не боятися?

Це про те, що багато людей мають мрії. «От якби не моє таке життя, я б став(ла) художником», - чи будь-що інше. І я такі розмови чую майже кожного дня від когось. Цей мій меседж про те, що треба перестати боятися та зважати на обставини і просто спробувати. Тому що якщо ти йдеш своїм шляхом, навіть якщо він буде дуже складний, то світ буде тобі допомагати в тому, щоб здійснити свою мрію. Про це пишуть усі філософи і письменники. Якщо йдеш своїм шляхом, то твоє життя буде вдалим і цю важкість ти не відчуєш, тому що ти буде знати до чого ти йдеш і на що витрачаєш своє життя. А якщо робити щось, що тобі не подобається – ти просто марнуєш своє життя. Мій перший диск – це матеріальне підтвердження мрії. Спочатку це була просто мрія, а потім я поставила її собі за мету. Коли писала альбом, у мене не було жодної копійки. Допомагали друзі, або звідкись з’являлася робота – і я могла оплатити студію. Таким чином народився диск. Тобто не боятися – відкритися і собі зізнатися у тому, чого ви хочете від життя.

Автор: Ганна Головач, Хвиля української музики «Молоде радіо»

З недавнього:

 

Увага!

Плануєтсья бесіда репортера Народного Оглядача зі співачкою. Читачі НО можуть задати запитання Ілларії - пишіть їх в коментарях до статті. При наявності достатньої кількості запитань, ми запросимо співачку на бесіду... Найкращі запитання будуть винагороджені подарунками від співачки.

Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Як придбати книгу «Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «Піраміда», 2017)

Насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну вартість, надіслати переказ на картку Приватбанку і повідомити ел. поштою своє...

Останні записи