“16.06.2003 року 29 країн світу підписали Рамкову Конвенцію Всесвітньої організації з охорони здоров’я проти тютюну.

На сьогодні Конвенцію вже підписали 89 країн: Австралія; Австрія; Алжир; Аргентина; Бангладеш; Беліз; Бельгія; Болгарія; Ботсвана; Бразилія; Буркіна Фасо; Бурунді; Бутан; В’єтнам; Венесуела; Габон; Гаїті; Гамбія; Гана; Гватемала; Греція; Данія; Європейський Союз; Єгипет; Ємен; Ізраїль; Індія; Іран; Ірландія; Ісландія; Іспанія; Італія; Канада; Катар; Китай; Корейська Народно-демократична Республіка; Кувейт; Литва; Люксембург; Мавританія; Мадагаскар; Малайзія; Малі; Мальта; Маршалові острови; Мексика; Мозамбік; Монголія; Намібія; Непал; Нідерланди; Німеччина; Нова Зеландія; Норвегія; Палау; Панама; Парагвай; Південна Африка; Португалія; Республіка Коста-Рiка; Республіка Кот-д'Iвуар; Республіка Корея (Південна Корея); Самоа; Сан Марино; Сейшельські острови; Сенегал; Сінгапур; Сірійська Арабська Республіка; Словаків; Словенія; Союз М'янмар; Сполучене Королівство Великобританії i Пiвнiчної Iрландiї; Таїланд; Танзанія; Тонга; Трінідад і Тобаго; Туніс; Угорщина; Уругвай; Фіджі; Філіппіни; Фінляндія; Франція; Центральна Африканська Республіка; Чеська Республіка; Чилі; Швеція; Шрі-Ланка; Ямайка.

А 7 з них: Мальта; Монголія; Нова Зеландія; Норвегія; Сейшельські острови; Фіджі; Шрі-Ланка, вже її і ратифікували.

Існуюча статистика підтверджує необхідність цього, оскільки в останній час кількість смертей від захворювань внаслідок паління тютюну або вимушеного вдихання чужого диму набагато перевищує кількість смертей від інших видів захворювань. Все це створює загрозу здоров’ю нації, сприяє збільшенню соціальних витрат на лікування онкологічних та інших хвороб, які викликані курінням тютюну, або вимушеним вдиханням чужого диму.

В Україні, де ця проблема вже стала такою, що наносить загрозу національній безпеці України, вона до сих пір не отримала необхідної оцінки і протидії із сторони керівників держави, і це не звертаючи увагу на необхідність реалізації завдань, неодноразово визначених у посланнях Президента України до Верховної Ради України, і те, що ні Ви, ні Голова Верховної Ради України не палите.

І якщо в будинку Президента України, що могло б слугувати прикладом для інших державних установ України, паління заборонено вже багато років, то у Верховній Раді України, Голова Верховної Ради України, не зважаючи на внесений мною проект, не бажає видати розпорядження аналогічне тому, яке діє у Вашому будинку. Внаслідок цього щоденно наноситься школа здоров’ю тих хто працює в приміщеннях Верховної Ради України”.

Зараз готується до другого читання проект Закону України “Про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів”, і я впевнений, що його прийняття і введення в дію, буде добрим початком реалізації першого етапу внутрішньодержавних юридичних процедур, реалізація яких передбачена Рамковою Конвенцією Всесвітньої організації з охорони здоров’я проти тютюну”, йдеться в зверненні Ю.Кармазина до Президента України.

Таким чином Україна, на відміну від багатьох інших держав світу, зможе найшвидшим чином бути готовою для ратифікації цієї Конвенції і здатною для виконання її вимог.

В зв’язку з вищезазначеним, голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства України та узгодження його з міжнародним правом Комітету з питань правової політики Юрій Кармазин попросив Президента України видати Розпорядження про уповноваження Постійного представника України у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку на підписання Рамкової Конвенції Всесвітньої організації з охорони здоров’я проти тютюну. А відразу ж після підписання вищезазначеної Конвенції, і у відповідності до статті 93 Конституції України та статті 10 Закону України "Про міжнародні договори України", направити на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про приєднання України до Рамкової Конвенції Всесвітньої організації з охорони здоров’я проти тютюну".

Ю.Кармазин впевнений, що таке рішення Президента України не тільки принесе користь народу України і захистить здоров’я нинішнього та прийдешніх поколінь, але й сприятиме збільшенню авторитету органів державної влади в Україні та авторитету нашої країни в світі.

Але все це може бути реалізовано тільки в тому, випадку, якщо цьому не зможуть завадити прихильники паління тютюну, які працюють в будинку Президента України, і читають його пошту раніше нього самого.

Прикладом блокування є розгляд у Верховній Раді України підготовленого Ю.Кармазіним проекту Постанови Верховної Ради України “Щодо захисту конституційних прав громадян на захист від шкідливого впливу тютюнового диму” №4271 (http://195.230.149.70:7777/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=1604 ).

15 жовтня 2003 року народний депутат України Юрій Кармазін виступив на сесії з ініціативою захистити від впливу тютюнового диму тих хто працює в приміщеннях Верховної Ради України.

Спікер підтримав це і дав доручення секретаріату підготувати Постанову, щоб проголосувати вже наступного дня на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Будучи послідовним, Ю,Кармазін підготував, і в той же день зареєстрував проект Постанови "Щодо захисту конституційних прав громадян на захист від шкідливого впливу тютюнового диму" за №4271.

Здавалося б ніяких проблем із прийняттям цієї Постанови не повинно було виникнути, особливо враховуючи те, що під час роботи керівником президентської канцелярії нинішній спікер став першим чиновником такого рангу, який заборонив паління на території Будинку Президента України.

Спікер правда не врахував, що Верховна Рада України це не АПУ, і на думку місцевих апаратників-аборигенів на їх території він тільки тимчасово, і там керує не він, а апарат. А ця Постанова може примусити не палити на робочому місті, а працювати, тих чиновників, які якраз і впливають на те, розглядати Верховної Ради України це питання, чи ні.

Чиновники в черговий раз показали спікеру його місто. Проект, будучи зареєстрованим 15.10.2003, і направленим до комітету тільки 18.11.2003 року, а переданий депутатам - 20.11.2003 року. Не зважаючи на те, що з моменту реєстрації проекту Ю.Кармазіна пройшло 37 днів, проект не тільки не був проголосований чи просто розданий депутатам, а й навіть не виставлений на електронній сторінці Верховної Ради України в Інтернет.

Як пояснили парламентські чиновники, що коментували заборону передавати проект Постанови до Комітетів і депутатів, спікер помилився і дав неправильне доручення, а тому вони ... поправили спікера, і проект роздаватися не буде. Тим більше що і попередній керівник апарату В.Коваль, і нинішній В.Зайчук, пристрасні прихильники паління тютюну в своєму кабінеті.

І це підтверджує той факт, що з моменту реєстрації постанови №4271 у Верховній Раді України було зареєстровано понад 200 проектів, більшість з яких передана до Комітетів, отримала висновки Головного науково-експертного управління, або навіть розглянута на комітетах.

А поки що у Верховній Раді України до сих пір діє встановлене керівником апарату Верховної Ради України правило – всі повинні палити в туалеті.

Хоча, якби особам, які приймали таке рішення, вистачило розуму, то вони, і без Постанови Верховної Ради України, могли б дати доручення про те, щоб в лівому кутку кожного поверху фойє залу засідань створити зони для паління закриті склопакетами і обладнані кондиціонерами.

Тим більше якщо вірити курцям, що паління тютюну для них теж саме що харчування.

Тож виходить, саме В.Литвин, бо нікого за затримку притягнуто не було, не дозволяв передавати проект про заборону паління у Верховній Раді України, або тому, що не він, а ним керують клерки, або він вважає, що найкраще місце для харчування – це унітаз.

Правда деякі зміни з того часу вже є:

Апаратники зробили, так як в свій час при відкритті 1 сесії Верховної Ради України цього скликання. На прохання журналістів і депутатів, які виступали за покращання умов роботи працівників ЗМІ, збільшити кількість телефонів і дати можливість користуватися міжміським зв’язком, чиновники відділу зв’язку, який очолює черговий пенсіонер, допомогли – відключили частину міських безкоштовних телефонів і замінили платними таксофонами, замість того, щоб як розумні люди, просто додати ці таксофони до загальної кількості.

В цей раз було так саме. Комп’ютерний зал, де журналісти могли терміново відправити свої повідомлення в редакції електронною поштою, фактично закрили, перетворивши його в курилку, біля якої навіть страшно проходити, бо весь просякнеш тютюновим димом. І це заміст того, щоб організувати спеціальне приміщення для всіх в кутку кулуарів.

Отож як кажуть, “Господі, спаси мене від прислужливих дураків, а від ворогів, я і сам спасуся”.