Останні 40 років пляшка була закупорена і жодного разу не відкривалася. Весь цей час традесканція (так називається рослина) розвивається в повній ізоляції від зовнішнього світу і прекрасно себе почуває. Вісімдесятирічний містер Латімер розповів, що він тримає пляшку на відстані приблизно двох метрів від вікна, так що рослина отримує достатньо світла. Щоб листя, які тягнуться до сонця, росли рівномірно, господар час від часу повертає пляшку.

Більше ніякого догляду не потрібно. У пляшці утворилася така собі мініатюрна екосистема. Незважаючи на «відірваність» від зовнішнього світу, рослина може поглинати світло і здійснювати фотосинтез - процес, при якому сонячне світло перетворюється в енергію, необхідну для росту. У процесі фотосинтезу рослина виділяє кисень; відбувається зволоження повітря. Волога накопичується і «проливається дощем». Падаючі листя перегнивають на дні пляшки, від чого утворюється вуглекислий газ, також необхідний для фотосинтезу і харчування, яке поглинається корінням. Ідея посадити рослину в пляшку прийшла містеру Латімеру в 1960 році. Він це зробив  без особливої ​​мети - просто з цікавості.