Колективне дослідження правильної самоорганізації громад, започатковане рік тому статтею Нейромережа Третій Гетьманат, привело нас до сучасного уявлення про «демоси» – правильно організовані самокеровані спільноти.

Системні ролі та варни

Демоси Міжмор’я (від укр. «демено» – кермо) – це постіндустріальні, природовідповідні, добровільні, солідарні самокеровані спільноти особисто знайомих людей чисельністю до 100 членів з керівним органом (старшИною) у складі 5 осіб, кожна з яких персонально відповідальна за виконання однієї з 5 системних функцій:

1) голова: загальне управління (світоглядно-вольовий блок);

2) радник: наука і освіта (науково-освітній блок);

3) правник: справедливість (правовий блок);

4) захисник: миротворчість (силовий блок);

5) скарбник: господарство (економічний блок).

Згадані базові соціальні функції співвідносяться з трьома варнами: 

• «брахмани» – голова, радник, правник;
• «кшатрії» – захисник;
• «господарі» – скарбник.

Члени старшини (керівного ядра) демосів очолюють варнові спільноти своїх демосів:

• голова очолює варну брахманів,
• захисник очолює варну кшатріїв,
• скарбник очолює варну господарів.

Євангельські настанови

Щоб краще зрозуміти потенціал демосів, доцільно дослідити, чи було щось подібне в минулому. Врешті-решт, згідно з трьома принципами постіндустріального переходу, нове – це добре забуте старе.

Ми вже знаємо, що посланням сучасному кризовому людству є Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого – Євангеліє. Серед іншого, в ньому даються чіткі настанови щодо правильної соціальної організації.

Рій апостолів: тактична синергія

Для поширення Доброї Новини з великого числа своїх учнів Ісус вибрав 12 апостолів. Кількість 12 (дюжина, тузінь) є традиційною для організаційних структур арійських народів. А все тому, що це число ділиться на 2, 3, 4, 6, що дуже зручно для управління (для порівняння, число 10 ділиться тільки на 2 і 5).

В українській термінології, Ісус створив апостольський «рій». Рій – група, в якій можлива «тактична синергія» – це коли оратор спроможний відстежити реакцію кожного слухача. Таке можливе при чисельності групи до 20 осіб: якщо більше, то оратор вже спілкується не з окремими особистостями, а з цілою групою як єдиною колективною істотою – організмом або натовпом.      

Керівне ядро з 5 осіб: оперативна синергія

З опису євангельських подій добре видно, що в Ісуса особливий статус мали 4 апостолів: Іван, Яків, Петро і Андрій. Зазначимо, що у групах чисельністю до 5 осіб можлива «оперативна синергія» – це коли люди можуть одночасно розмовляти і чути один одного. А все тому, що звичайна людина спроможна одночасно утримувати в оперативній пам’яті не більше 4–5 об’єктів.

Ієрархія керівного ядра

Спробуймо реконструювати ієрархічне положення членів керівного ядра, позначаючи його числами від 1 (Ісус Хрестос) до 5. 

Для участі у найважливіших подіях Ісус брав з собою трьох апостолів – рідних братів Івана й Якова, а також Симона. Усі троє отримали від Ісуса особливі «імена ініціації»:

• Іван і Яків отримали ім’я «Воанергес», тобто «діти блискавки»,
• Симон отримав ім’я Петро, тобто «камінь».  

На відміну від них, Андрій (брат Симона Петра) не отримав ініціативного імені. У важливих справах Ісус інколи долучав Андрія до згаданих трьох найближчих апостолів: «Як Він сидів на Оливній горі, проти храму, Петро, Яків, Іван та Андрій спитали Його на самоті...» (Попередження про війну). Коли апостол Филип хотів поговорити з Ісусом, то спочатку звернувся до Андрія: «Приходить Филип і говорить Андрієві, а Андрій з Филипом знову приходять і кажуть Ісусові» (Деякі геллени шукають Ісуса). Як бачимо, Андрій в ієрархії стоїть нижче трьох найближчих апостолів, але вище всіх інших, отже його статус = 5. 

Тепер треба вияснити ієрархію серед трьох найвищих апостолів.

Іван і Яків Воанергес могли керувати «небесним вогнем»: «Побачивши те, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш – ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. Ісус, обернувшись, став докоряти їм» (Небесний вогонь Воанергес – Дітей блискавки). Символом братів Івана і Якова є дві блискавки ϟϟ

Згідно з обіцянкою Ісуса, брати перебуватимуть найближче до нього Нього: «Тут Яків та Іван, сини Заведея, підходять до Нього разом зі своєю матір’ю, яка вклонилась, щоб Його щось просити. Він сказав їй: Чого бажаєш? Та Йому відповіла: Скажи, щоб оці два сини мої сіли у Твоїй славі один праворуч, другий ліворуч Тебе. Ісус сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? Вони Йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку Я п’ю, питимете.

Почули про те десятеро й обурились на Якова та Івана. Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких уважають князями народів, верховодять ними, і їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою» («Чашу, яку Я п’ю, питимете»). Серед тих, хто «обурились», був і Петро.

Брати Воанергес були двоюрідними братами Ісуса: їхня матір Саломія Заведей (за прізвищем її чоловіка) була рідною сестрою Діви Марії – матері Ісуса. На картині Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» апостол Іван зображений праворуч Ісуса, а Яків – ліворуч.

Як бачимо, брати Воанергес мають особливий статус, вищий за статус «десятьох», включаючи апостола Петра. Отже, місце Петра в ієрархії = 4.

Залишилося визначити, хто вище – Іван чи Яків?

На Таємній вечері 22 березня 31 року Іван сидить найближче до Ісуса: «Був же за столом, при Його грудях, той з Його учнів, якого Ісус любив. До нього й кивнув Симон Петро та сказав йому: Спитай, хто той, про якого Він говорить. І він, нахилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто то? Ісус відповів: Той, кому Я, вмочивши у тарілку, дам кусень хліба. І вмочив кусень, і подав Іуді Іскаріотові» (Ісус дає Іуді останній шанс уникнути зради). В Ісуса з Іваном були найближчі стосунки, Ісус нічого не приховував від свого найталановитішого учня, тому Петро запитав Івана. Таким чином, місце Івана в ієрархії =2, а місце Якова = 3.

У результаті маємо таку ієрархію керівного ядра первинної хрестиянської громади:

1. Ісус.

2. Іван Заведей Воанергес, двоюрідний брат Ісуса.

3. Яків Заведей Воанергес, двоюрідний брат Ісуса.

4. Симон Петро.

5. Андрій, рідний брат Симона Петра.

Ієрархія і спадкоємність влади дуже важливі. Якщо відсутній перший керівник, тоді його функцію автоматично виконує другий в ієрархії, якщо його нема – то третій, потім четвертий, а після нього – п’ятий. Завдяки такому чіткому порядку спільнота завжди зберігає керівний центр, а з ним найважливіше для свого життя – цілісність. 

Image

Розподіл системних ролей

А тепер простежимо, як співвідноситься ієрархія влади з системними ролями: голова, радник, правник, захисник, скарбник.

Очевидно, що головою був Ісус Хрестос, який здійснював загальне керівництво, визначав політику.

Роль «радника», тобто відповідального за науку, ідеологію та освіту виконував апостол Іван. Саме він був головним редактором Євангелія – керував групою з трьох євангелістів, узгодив їхні тексти, написав своє підсумовуюче четверте Євангеліє і поставив підпис під усім документом: «Це той учень, який те свідчить і який написав те, і знаємо, що його свідчення правдиве».

Роль «захисника» виконував апостол Симон Петро, який постійно ходив з мечем. Він мав рішучий, твердий характер, необхідний воїну, що підтверджується його ініціативним іменем «Петро», що значить «камінь», в ширшому розумінні – «скеля», «твердиня», «фортеця». Петро був людиною швидкої дії – настільки швидкої, що в деяких випадках він спочатку діяв, а потім думав, наприклад, коли пішов по воді до Ісуса:

«Учні ж Його зійшли до моря і, ввійшовши в корабель, попливли на той бік моря, до Капернаума. Корабель уже був серед моря, і його кидали хвилі. Вже була четверта сторожа ночі, а пропливли всього яких двадцять п’ять чи тридцять стадій, бо дув сильний супротивний вітер. Коли ж побачив Ісус, як вони втомилися, веслуючи, пішов до них по морю, і хотів минути їх. Бачать учні – Ісус іде до них по морю й наближається до човна. Побачивши це, вони були шоковані. То привид! – вигукнули. Та Ісус тієї ж миті мовив до них: Сміливіше – це Я.

Тоді Петро озвавсь до Нього й каже: Господи, коли це Ти, вели мені прийти по воді до Тебе! Іди! – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса; але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати і скрикнув: Господи, рятуй мене! Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: Маловіре, в чому засумнівався? І хотіли Його взяти у човен, але човен зараз же причалив до землі, до якої прямували. І як увійшли до човна, вітер ущух. І дуже від надмірного в самих собі дивувались» (Ходіння по воді).

Коли інші апостоли міркували, як краще висловити думку, Петро негайно і прямо говорив те, що думав: «І пішов Ісус із учнями до сіл Кесарії Филипової. І одного разу, коли Він молився на самоті, і були з ним Його учні, Він спитав їх: За кого Мене мають люди? Вони Йому відповіли: Одні – за Іллю, інші – за одного з пророків. А ви, – спитав їх, – що кажете про Мене: хто Я? Озвався Симон Петро й каже до Нього: Ти хрестос – Син Бога живого. І Він наказав їм гостро, щоб вони нікому не казали, що Він хрестос» («Ти – Хрестос»).

Петро мав характер воїна, тому коли іудеї хотіли схопити Ісуса, він почав Його захищати не роздумуючи, рефлекторно: «Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: Господи, чи не вдарити нам мечем? Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв у нього праве вухо. Слуга той звався Малхом. Ісус озвався: Лишіть! І мовив до Петра: Сховай твій меч у піхви! І, доторкнувшись до вуха, зцілив його» (Ісус відпускає учнів і віддає себе в руки іудеїв). Петро не запитує «Господи, чи не вдарити нам мечем?», а діє миттєво, як і личить воїну в ситуації небезпеки.

Залишилось визначити, які системні ролі виконували Яків і Андрій. Тут Євангеліє не дає прямих вказівок, проте ця загадка легко розв’язується за допомогою простої логіки.

Усі 5 ролей розділяються на брахманські (ієрархічно найвищі – 1, 2, 3), далі йде роль кшатрія (4), а після неї – господаря (вайш’ї, весі-мана, безнесмена – 5). До брахманських ролей належать «голова», «радник» і «правник». В ієрархії найвище стояли Ісус (1), Іван (2) і Яків (3). Роль голови виконував Ісус, а роль радника – Іван.

Хто міг бути правником (3), тобто відповідальним за справедливість? Без варіантів – Яків (3). Підтвердженням є те, що його так і називали – «Яків Справедливий». Статус системної функції і статус апостола точно збігаються. 

Після цього стає очевидним, що господарську роль «скарбника» (5) виконував Андрій (5). Непрямим підтвердженням є те, що в українській традиції пожертви на церковну громаду називаються «Андріїв гріш». Тобто головним «банкіром» і «виконавчим директором» апостольського демосу був апостол Андрій.

Ще одне непряме підтвердження цього висновку пов’язане з тим, що серед апостолів тільки двоє були з мечами. Одним з них, як відомо, був Петро. Найімовірніше, що другим озброєним апостолом був саме Андрій – брат Петра. Навіщо йому меч? Це прямий обов’язок людини, яка відповідає за гроші, золото та інші цінності, оскільки багатство завжди приваблює розбійників.

– А чому Іван і Яків ходили без меча?

– Навіщо мечі тим, які можуть випалювати території «небесним вогнем» або ставати невидимими. «Діти блискавки» впевнено себе почували і без зброї. А все тому, що вони стабільно перебували у Просторі волі, який є простором абсолютної безпеки. Так, апостол Іван невимушено увійшов до садиби первосвященика, яка пильно охоронялася, бо там було ув’язнено Ісуса. В самій же садибі на Івана ніхто не звертав увагу, наче він був невидимкою.

Апостол Петро також перебував у Просторі волі: Як апостол Петро тричі обманув іудеїв у їхньому головному офісі.

Ієрархія – священний лад

Дослідження Євангелія показали абсолютну чіткість щодо ієрархії («священного ладу») і системних ролей у зразково-показовому демосі Ісуса Хреста:  

1. Голова (брахман) – світоглядно-вольовий блок (Ісус Хрестос).
2. Радник (брахман) – науково-освітній блок (Іван Заведей Воанергес).
3. Правник (брахман) – правовий блок (Яків Заведей Воанергес).
4. Захисник (кшатрій) – силовий блок (Симон Петро).
5. Скарбник (господар) – економічний блок (Андрій).     

Це ідеал, на який нам треба орієнтуватися і якого треба прагнути. Що більше до нього наближатимемося в організації екосистеми Intermarium Institute, то більше матимемо сприяння Ісуса Хреста, арійських героїв і святих, егрегора аріохрестиянства, Всесвіту і його Творця – Бога неба і землі, Вишнього і Святого.

На завершення додам, що запроваджувана нами система самоорганізації громад – це не тільки продукт логіки і розуміння людської природи. Постіндустріальні демоси Міжмор’я – це священний лад Золотої ери, освячений Ісусом Хрестом. Знання про нього донесені до нас завдяки Добрій Новині Ісуса Хреста, Сина Божого.

Це послання Ісус та його апостоли два тисячоліття тому надіслали в далеке майбутнє.

Послання завжди призначене для того, хто зможе його прочитати.

Ми спромоглися його прочитати і усвідомити. Це означає, що воно писалося передусім для нас – ми є його головним адресатом.

Радіймо і веселімось, бо нагорода наша велика!      

Продовження: Квадра Ісуса Хреста: системні ролі і соціотипи апостольського демосу

Image

Додатково: 

• Правова система аріянства: походження, структура, розвиток (+ аудіо)
• Сакральна мова аріянства, ділова мова постіндустріальної цивілізації Міжмор’я
• Демоси – осередки ладу, зародки влади, генератори соціальної енергії