Що важливо для пом’якшення категоричності моїх висловлювань – отримати розуміння, що це точки однієї координатної прямої. Тобто хтось із нас більше інтроверт, хтось «екстравертніший». Я ж стверджую, що більшість українських бізнесменів є інтровертами, які щосили намагаються мати вигляд екстравертів. Робота у них така. Що подумає громадськість, якщо раптом…

Але спочатку про те, чому бізнес належить інтровертам:

1. День інтроверта має план. Це не вінегрет з подій і людей. У інтровертів більше часу для роздумів, самоаналізу. Їхній рух поступальний. Інтроверти бачать картину загалом і в багатовимірному плані.
2. Затягнути підприємця на конференцію спікером досить проблематично. Інтроверти не грають на публіку. Екстраверти ж люблять, коли їм зазирають до рота. Тим не менше, я впевнений, що аудиторія може відчути: чи вийшов спікер на подіум для того, щоб покрасуватися перед вдячними слухачами. А чи просто не міг не вийти, настільки важливим вважає зміст свого виступу.
3. Екстраверти обожнюють наради і командну роботу (там легше «сачконути», сховавшись за «змагальним закликом» чи «корпоративним духом»). Інтроверти поважають особисту відповідальність за результат. Свою – насамперед – і кожного.
4. Екстраверти воліють запалювати і надихати. Але найкращі команди створюють інтроверти. Вони мають велику підтримку в колективі. Тому що слухають людей і їхні ідеї. І не тільки чують інших, а й готові реалізовувати запропоновані інновації.
5. Перехід екстраверта в політику майже неминучий. Вони живляться енергією аудиторії, власним рейтингом, масовою прихильністю. Інтроверти ж – новаторськими ідеями, сміливими експериментами. І люблять перевіряти їх на практиці. І створювати робочі місця. І передавати свої знання іншим.
6. Екстраверти купаються в суспільстві з його шаблонами та стереотипами. Інтроверти з дитинства знають: все, що популярне, – погане. Інтроверти швидше підуть у незвичайному напрямку. І знайдуть там соковиті пасовища.
7. Інтроверти «рівнодистанційовані» від усіх співробітників. В їхньому оточенні рідше виникають улюбленці чи ізгої. Що, у свою чергу, забезпечує однакові можливості для розвитку підлеглих.
8. Інтроверти в меншій мірі схильні підкреслювати свою значимість зовнішніми атрибутами – модним одягом, дорогими автомобілями й екстер’єрними супутницями. Вони не грають на фізичних емоціях і почуттях. Що цілком відповідає давнім заповідям лідерства.
9. Інтроверти, як правило, не надто втручаються в роботу своїх підлеглих. Мені не важко уявити інтроверта, який повністю віддав проект молодому співробітнику під його особисту відповідальність. Адже справжній лідер – саме той, хто створює інших лідерів.
10. Інтроверт привносить у бізнес так зване бічне мислення, тобто спосіб роботи з проблемою, прийнятий в інших дисциплінах. Екстраверт без сумніву збагачує бізнес і підприємництво вроджено-набутою заповзятістю чи адреналіном, привезеним з чергового кайтинга чи сафарі. Але й інтроверт цілком може любити стрибки з парашутом, гру в шахи або поезію.

Навіщо ж «із таким щастям» виходити на трибуну і розігрувати з себе «свого хлопця»? Масовий тренд зобов’язує.

Усі засоби бізнес-інформації являють собою індустрію виживання трудових мігрантів у сучасному мегаполісі. У кожній книжці, статті та інтерв’ю нам пояснюють, як важливо працювати в команді й вітати незнайомих людей із днем народження. Нетворкінг стає щоденним обов’язком. Нещасний і антисоціальний той, хто обідає наодинці!

Яка в тебе матеріальна власність – настільки ти й успішний. Нікого не цікавить, наскільки цікаві проекти ти розвиваєш. Причому цей феномен характерний саме для України. Адже у нас триває первинне накопичення капіталу.

Разом з тим найвищою свободою, яку дають гроші, є свобода «не їсти, а творити». Творити те, що тебе збуджує, а не те, що годує. У нас успішний бізнесмен купує собі автомобіль не своєї мрії, а свого статусу. Який його обтяжує. Але це – дрібниці.

Головне, що він заводить собі вдвічі більше «друзів», ніж потрібно його психіці. Щоб відчувати себе лідером. Проповідувати перед своєю паствою. Насправді йому з ними нудно, а «друзі» є відвертими сапрофітами.

Проблема полягає в тому, що маси не знають міри у фарбуванні всього в чорне чи біле. У тому числі й щодо того, як має виглядати хрестоматійний бізнесмен. Водночас у природи є маса варіантів, як залишитися соціальним, не порушуючи свого внутрішнього усамітнення.

Найбільш іронічний із них – соціальні мережі. Це елегантний спосіб «дружити» з тисячами, перебуваючи на відстані гарматного пострілу. Саме тому пости в Facebook за екстравертів пишуть їх прес-секретарі. За інтровертів – ніхто. Вони роблять це самостійно і без особливого примусу.

Припустимо, що прочитавши цю статтю, ви усвідомили себе екстравертом. Або згадали, що були сором’язливі в дитинстві, але за допомогою футболу чи бойових мистецтв стали чудовим екстравертом на всі 100%. І вам здається, що все написане вище – не більше ніж «самоіндульгенція» автора. Прошу вас! Не намагайтеся змінити інтровертів. Забудьте про сліпе копіювання загальноприйнятих норм і правил гри. Вам, до речі, ніколи не спадало на думку, що, якщо всі люди будуть такими ж веселими і безпосередніми, як ви, то планета стане нестерпно нудним місцем для життя?

На закінчення скажу, що мої батьки – інтроверти. Мої діти теж інтроверти. І ми цілком щасливі цим фактом.