Зокрема, на думку експертів, поштовхом до арешту українського літака став підписаний раніше протокол про наміри 12 держав НАТО використати парк національної авіакомпанії Авіалінії Антонова для здійснення стратегічних перевезень в інтересах альянсу. В ЦДАКР вважають, що деякі документи засвідчують ретельну підготовку до операції, спрямованої на витиснення цього літака з європейського ринку великогабаритних авіаперевезень.

Аналітики ЦДАКР вважають, що не дивлячись на задоволення позиву кіпрської компанії TMR Energy Ltd Арбітражним судом Стокгольма ще 30 травня 2002 року, позивач протягом року не робив жодних адекватних дій для реалізації власних комерційних інтересів. В той же час, підкреслюють в ЦДАКР, коли на початку травня цього року стало зрозуміло, що головні європейські гравці на нараді міністрів оборони країн НАТО і партнерів альянсу у Брюсселі готові виступити на боці фірми Антонов, конкуренти українського Ан-124 на європейському тендері авіаперевезень військового призначення розпочали конкретні дії. Скоріш за все саме в середині травня почалося готуватися рішення про удар по діловій репутації Ан-124, АНТК ім.Антонова та України як партнера НАТО в цілому.

Експерти ЦДАКР також вказують на документ, запропонований центру фірмою Антонов. В ньому в якості консультанта дає письмові свідчення відомий експерт – директор Українського центру юридичних студій Анатолій Довгерт, що поставив свій підпис під заключенням про те, що майно АНТК ім.Антонова є майном держави Україна ще 5 червня, або за 7 днів до оголошення попереднього рішення про вибір літака, і за 23 дні до самого арешту літака.

Як нагадують експерти ЦДАКР, 12 червня цього року 12 державами НАТО та Україною було підписано відповідний протокол про наміри використовувати парк транспортних літаків Ан-124 Руслан для стратегічного передислокування військових контингентів, озброєнь і військової техніки країн альянсу. А ще 10 червня міністр оборони Німеччини Петер Штрук (саме Німеччину вважають головним лоббістом українських літаків Ан-124-100) прогнозував успіх українських Русланів за підсумками натівського конкурсу на оренду головного транспортного літака для стратегічних перевезень в інтересах альянсу на період до початку серійного виробництва нового європейського військово-транспортного А400М. Тоді в інтерв’ю українській службі ВВС у Берліні голова німецького оборонного відомства висловив думку, що НАТО, вирогідно, обере українські Руслани, враховуючи економічно вигідні умови пропозиції Ан-124-100. “Кращі шанси у Антонова, оскільки Антонов пропонується дешевшим за американські літаки”, - сказав він.

Як нагадали в ЦДАКР, лізинг 12 американських військово-транспортних літаків С-17 (головний конкурент в тендері – американський С-17 Globemaster-DE) обійдеться Європі в 470 000 000 євро (496 000 000 доларів) на рік, а лізинг українських Ан-124-100 – усього в 67 000 000 євро. При цьому Ан-124-100 може перевозити 120 тон вантажу, а С-17 – 77.29 тон. Крім того, Іл-76, що їх пронує ще один учасник конкурсу – держпідприємство Міністерства оборони Українська Авіаційна Транспортна Компанія – за довжини злітно-посадочної смуги в 1800 м може перевозити вантажі вагою до 50 тон (дальність польоту Іл-76 з навантаженням 37 тон дорівнює 5000 км).

Експерти ЦДАКР не аналізують висновок Довгерта, проте вказують, що професор не став цитувати кілька важливих статей Закону України “Про підприємства”, зокрема ст.33 цього Закону, в якій йдеться, що держава не несе відповідальності за борги державних підприємств, а підприємства, у свою чергу, не несуть відповідальності за борги держави.

Стосовно самої Канади, то, як вказують в ЦДАКР, посилаючись на офіційні дані АНТК ім.Антонова, саме Канада є перевалочним пунктом для Ан-124 при здійсненні рейсів у регіони Північної та Південної Америки. Поки, щоправда, невідомо, хто виступив ініціатором розгляду питання у Федеральному суді Канади, на підставі рішення якого і була визнана можливість виконання рішення арбітражного суду Стокгольма (тобто що майно України на території Канади може бути заарештоване). При цьому цікавим може бути той факт, що українські літаки Ан-12 та Ан-74 продовжують здійснювати польоти до Франції, де рішення Стокгольмського суду також визнають. Літав до Франції і Ан-140 – ризик бути заарештованим не виправдався.

В ЦДАКР вважають, що в цих обставинах головною проблемою фірми Антонов можуть стати не збитки, хоча й вони не малі. В АНТК ім.Антонова кажуть, що один день простою літака на канадійському літовищі коштує 10 000 доларів, а з причини арешту Ан-124-100 в канадійській провінції Ньюфаундленд Авіалінії Антонова змушені були відмовитися від ряду контрактів в тих країнах, які визнають рішення Стокгольмського арбітражного суду.

“Головний урожай для зацікавлених фірм може бути в тому, що навіть вдале вирішення проблеми із заарештованим Русланом може виявитися суттєвим мінусом” у розвитку подальших стосунків України та НАТО (після арешту літака АНТК ім.Антонова спрямували протест канадійській владі, і на даний момент продаж українського літака призупинений), наголошують експерти.

Юридична служба Фонду держмайна України кваліфікує як безпідставний позив кіпрської компанії TMR Energy Ltd, згідно якого 28 червня у Канаді заарештовано наш літак Ан-124-100 (Руслан) транспортного підрозділу АНТК ім.Антонова. Кіпрська компанія висунула України позив на 42.3 млн доларів за порушення положень статутного договору ТзОВ Лісойл, в якому ФДМ виступав правонаступником державного борга корпоратизованого Лісичанського нафтопереробного заводу (нині – ВАТ ЛіНОС). Цей позив був задовільнений Арбітражним судом Стокгольма 30 травня 2002 року.

Транспортний підрозділ АНТК ім.Антонова (Авіалінії Антонова) є одним з найбільших світових операторів Ан-124-100 Руслан – найбільшого у світі літака, що успішно експлуатується при перевезеннях великогабаритних вантажів та виконанні миротворчих місій. В парку Авіаліній Антонова – 7 Русланів. Вартість літака Ан-124-100 залежно від рівня зносу оцінюється на ринку у суму від 50 до 150 млн доларів. (ForUm з посиланням на ИА МиК).