Ця суперечність багато років не давала мені спокою. Відповідь прийшла несподівано. Виявилося, що в давнину словом «вино» називали виноградний сік. Найбільше цінувався свіжий сік – фреш. Продукт його розпаду – алкогольне вино – використовували тільки як засіб для дезінфекції. Пам’ятаєте притчу про милосердного самарянина? Він допоміг пораненому, промивши його рани вином.  

У стародавньому Римі алкогольне вино було категорично заборонене жінкам через небезпеку народити потвору, а також чоловікам до 30 років. Таке вино вважалося пійлом соціальних низів через отруйність і наркотичну дію.

На весіллі в Кані Галілейській Господь перетворив воду на виноградний фреш, і саме цим викликав  зачудування весільного старости. Під час Таємної вечері Ісус пив з учнями «плід виноградної лози», тобто свіжовитиснений сік.  

У державному стандарті СРСР на етиловий спирт – ГОСТ 18300-72 – надруковано: «5.1. Етиловий спирт належить до сильнодіючих наркотиків, що викликає спочатку збудження, а потім параліч нервової системи». У редакції 1993 року згадку про наркотичну дію викреслили.   

Кому вигідно, щоб люди пили? Тільки тому, хто збагачується на цій наркоторгівлі. Окрім того, тверезого важко обдурити, а п’яного можна дурити весь час.

Коли я це усвідомила, у мене в голові спрацював якийсь перемикач: з’явилася відраза до алкоголю і гостре небажання брати участь у цій афері. Вже за півроку в мене абсолютно змінився загальний стан: нічого не болить, зникла втома. Чисті думки та радість від життя!