9 березня 1908 у селі Бистричі, що на Волині, народився отаман Тарас Бульба-Боровець. Під час Другої світової війни «бульбівці» становили окрему військово-політичну формацію українців, яка змагалася за відновлення державної незалежності України. Офіційне заснування УПА відбулося 28 червня 1941 року, тобто незабаром після початку німецько-радянської війни. УПА з самого початку воювала проти частин Червоної армії, які опинилися в тилу німецьких військ і тероризували місцеве населення.
Засновник УПА Василь Боровець на псевдо «Тарас Бульба»
21 серпня 1941 року підрозділи Української Повстанської Армії «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця увійшли у містечко Олевськ на Житомирщині, вибивши звідти московських окупантів. Понад два місяці територія Олевська та околиць перебували під владою українців, пише у своєму дописі на Фейсбук Богдан Червак.
«Олевська республіка» стала державним утворенням у надії, що Українська державність обов’язково буде відновлена у Києві та на всіх українських етнічних землях.
У самому Олевську одразу ж розпочалася декомунізація та українізація: «Леніни, Сталіни та всі інші «вожді трудящих» зникли з площ, установ і вулиць «Олевської республіки». На їх місце появилися портрети українських князів, гетьманів та інших видатних людей України», згадував отаман.
На підконтрольних територіях існували залізна дисципліна і порядок. Запроваджувалася приватна власність. Встановлювалися стабільні ціни на продукти харчування. Спекуляція і зрив фінансової дисципліни розцінювався як протидержавний заколот. Відкривалися українські газети й театри.
Вояки УПА намагалися бути взірцем для цивільних. Кожен ранок вояків починався з молитви «Отче наш». Потім піднімали прапор, співали гімн України, а вже тоді йшли снідати.
Очевидно, що, рано чи пізно, мав настати конфлікт УПА «Поліська січ» із німецькою цивільною владою, яка прийшла вслід за німецькою армією. Зокрема, німецьке військове командування намагалося залучити «бульбівців» до єврейських погромів. Однак Тарас Бульба-Боровець категорично заборонив своїм воякам брати участь у розстрілах.
Вже після війни московська агентура звинувачувала його в єврейських погромах. За таким звинуваченням він постав 1946 року перед британським трибуналом. Однак британський суд повністю його виправдав, на основі сотень свідчень, які заперечували наклепи.
У листопаді 1941 року німці поставили ультиматум: УПА «Поліська січ» має безумовно підкорятися наказам німецької влади. Тарас Бульба-Боровець відмовився це зробити й вивів свої загони з Олевська і прилеглих територій.
В незалежній Україні, на жаль, до цього часу нема навіть гідного пам’ятника цьому Герою.
17 травня на ТБ-7 про справжню історію УПА розмовляли футуролог Ігор Каганець і журналіст-дослідник Іван Ольховський – автор історичного дослідження «Засновник УПА (1941-1943). Сторінки непрочитаного життєпису Тараса Бульби-Боровця»:
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
9 березня 1908 року народився засновник УПА отаман Тарас Бульба-Боровець
Світ:
9 березня 1908 у селі Бистричі, що на Волині, народився отаман Тарас Бульба-Боровець. Під час Другої світової війни «бульбівці» становили окрему військово-політичну формацію українців, яка змагалася за відновлення державної незалежності України. Офіційне заснування УПА відбулося 28 червня 1941 року, тобто незабаром після початку німецько-радянської війни. УПА з самого початку воювала проти частин Червоної армії, які опинилися в тилу німецьких військ і тероризували місцеве населення.
23031101.jpg
21 серпня 1941 року підрозділи Української Повстанської Армії «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця увійшли у містечко Олевськ на Житомирщині, вибивши звідти московських окупантів. Понад два місяці територія Олевська та околиць перебували під владою українців, пише у своєму дописі на Фейсбук Богдан Червак.
«Олевська республіка» стала державним утворенням у надії, що Українська державність обов’язково буде відновлена у Києві та на всіх українських етнічних землях.
У самому Олевську одразу ж розпочалася декомунізація та українізація: «Леніни, Сталіни та всі інші «вожді трудящих» зникли з площ, установ і вулиць «Олевської республіки». На їх місце появилися портрети українських князів, гетьманів та інших видатних людей України», згадував отаман.
На підконтрольних територіях існували залізна дисципліна і порядок. Запроваджувалася приватна власність. Встановлювалися стабільні ціни на продукти харчування. Спекуляція і зрив фінансової дисципліни розцінювався як протидержавний заколот. Відкривалися українські газети й театри.
Вояки УПА намагалися бути взірцем для цивільних. Кожен ранок вояків починався з молитви «Отче наш». Потім піднімали прапор, співали гімн України, а вже тоді йшли снідати.
Очевидно, що, рано чи пізно, мав настати конфлікт УПА «Поліська січ» із німецькою цивільною владою, яка прийшла вслід за німецькою армією. Зокрема, німецьке військове командування намагалося залучити «бульбівців» до єврейських погромів. Однак Тарас Бульба-Боровець категорично заборонив своїм воякам брати участь у розстрілах.
Вже після війни московська агентура звинувачувала його в єврейських погромах. За таким звинуваченням він постав 1946 року перед британським трибуналом. Однак британський суд повністю його виправдав, на основі сотень свідчень, які заперечували наклепи.
У листопаді 1941 року німці поставили ультиматум: УПА «Поліська січ» має безумовно підкорятися наказам німецької влади. Тарас Бульба-Боровець відмовився це зробити й вивів свої загони з Олевська і прилеглих територій.
В незалежній Україні, на жаль, до цього часу нема навіть гідного пам’ятника цьому Герою.
Докладніше у статті: Як бандерівці знищили УПА (+аудіо)
17 травня на ТБ-7 про справжню історію УПА розмовляли футуролог Ігор Каганець і журналіст-дослідник Іван Ольховський – автор історичного дослідження «Засновник УПА (1941-1943). Сторінки непрочитаного життєпису Тараса Бульби-Боровця»:
Дивіться також фільм «Творець УПА Бульба Боровець»:
Знати правдиву історію. Припинити вірити нав'язаним вигадкам радянської історіографії. Читайте нове дослідження про Бульбу-Боровця.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта