1. Одеська “Італія”

Маленьке місто Вилкове непримітно розташувалося на півдні України, в 300 км від Одеси. І назва непримітна, і на карті майже непомітне, і населення всього кілька тисяч. Але є тут одне “але”.;Вилкове;– це місто … на воді! Так-так, виявляється в нашій країні теж є своя Венеція. Замість звичних вуличок і тротуарів – канали, шириною кілька метрів, якими місцеві плавають на українських “гондолах”. І, заради правди, варто відмітити, що повітря в Вилкове чисте і свіже, на відміну від характерного для Венеції запаху цвілі.

2. Херсонська “Африка”

Якщо ви давно мріяли вирушити на справжнє африканське сафарі, поспішаємо повідомити: тепер не потрібно летіти на інший материк у пошуках екзотичної фауни! Поблизу міста Каховка, що знаходиться в 100 км від Херсона, розкинула свої простори територія;заповідника Асканія Нова. Це унікальний куточок незайманої природи, де у вільних умовах проживають дивовижні для наших країв птахи і тварини. Кого тут тільки не зустріти: верблюди, зебри, фламінго, антилопи, лами, степові орли, коні, журавлі, бізони, буйволи, сайгаки … Такого тісного контакту зі світом фауни Вам не знайти навіть у зоопарку: павичі гордовито виходжують зовсім поруч, а щоб погладити поні – достатньо лише простягнути руку. Обережно, верблюди! А вони тут не тільки плюються в різні боки, але можуть і потрапити в ціль.

3. Ужгородська “Японія”

Необов’язково знати японську мову або захоплюватися культурою аніме, щоб перейнятися любов`ю до Японії. Подорожуючи в перші травневі дні по Україні, ніяк не можна обійти увагою вітчизняний східний оазис – цвітіння сакури в Ужгороді. Саме в цей період, як правило, фантастичний пейзаж постає у всій своїй рожевій красі: немов в одній зі сцен японського кінофільму, коли головна героїня гордо ступає по алеї, а ніжні пелюстки сакури обсипають її рожевим дощем. Видовище для досвідчених естетів! А якщо ви відвідаєте вулиці Довженка та Ракоці, побачите ще більш хвилюючу картину – тут разом з сакурами розпускаються білі і фіолетові магнолії.

4. Закарпатські “Альпи”

Величні зелені гори, немов насунули на себе білу шапку – подібне видовище ви, без сумнівів, знайдете в Альпах. Але в Карпатах вас чекає щось зовсім особливе: починаючи з незайманої природи, закінчуючи дивовижною гостинністю місцевих жителів. Бурхливі річки і гірські озера, безкрайні поля, огорнуті легким серпанком і ледь чутними гуцульськими мелодіями – тут справді чарівний вигляд природи ідеально доповнює неповторний колорит.

Але як же побувати в Карпатах і не побачити;Синевирське озеро? Це все одно, що відвідати Рим, проігнорувавши Колізей! Назву водойми місцеві жителі пояснюють однією красивою легендою – про графську доньку на ім’я Синь. Гуляючи якось раз карпатськими просторами, зустріла дівчина пастуха – Вира. Як і водиться в подібних історіях, молоді люди полюбили один одного і стали таємно зустрічатися. Дізнавшись про це, суворий граф був невблаганний: він наказав скинути пастуха зі скелі. Довго плакала Синь. Настільки довго, що й виплакала ціле озеро. Легенди легендами, але є щось чарівне в цьому куточку природи. Вода в джерелі настільки чиста, що навіть на найбільшій глибині можна побачити дно! А навколо – сосни, ялиці, буки … Не дарма це місце називають “перлиною Карпат”.

5. Закарпатська “Голландія”

Щорічно в Нідерланди з’їжджаються мільйони туристів, щоб помилуватися знаменитим голландським парком нарцисів. А чи знаєте ви, що в мальовничому Закарпатті Вас чекає ще більш ефектне видовище? У районі містечка Хуст, куди найзручніше дістатися через Львів, подолавши 300 км. Але це того варте! На початку травня тут буквально за одну ніч відбувається справжнє диво – величезний зелений простір укривається сліпучо білосніжним цвітінням нарцисів. Місцеві пояснюють це прекрасне явище не менш романтичною легендою. Як ви встигли зрозуміти, в Карпатах красиві історії люблять.

А оповідає ця легенда про кохання княжої доньки Русі і простого гончара Іванка. За легендою, якось раз у знак своїх ніжних почуттів хлопець подарував коханій вазу з намальованим нарцисом. Дізнавшись про це, князь сильно розсердився і скинув подарунок з високої гори вниз. Розлетілася ваза сотнею дрібних шматочків, а коли зійшло сонце – всі побачили – поляна “розцвіла” білим килимом з нарцисів. Так і живе красива легенда на вустах у місцевих, а мальовнича долина щовесни стає її наочним підтвердженням.

6. Чернівецька “Прага”

Ох, ці прекрасні кольрові вулички Праги! Вся принадність старовинної Європи втілилася в них. Стоп-стоп, але ми в Чернівцях! Місто чарує вже з самого приїзду – створюється відчуття, що за ніч ви перемістилися на кілька століть назад. Це пробуджує бажання скоріше побачити, що ж підготував саме місто. А воно вас точно не розчарує! У першу чергу, рекомендуємо прогулятися вулицею Ольги Кобилянської. Це справжня гордість міста, яку раніше населяли самі знатні вельможі. Згідно з легендою, вулицю навіть підмітали букетами троянд

Наступне, що необхідно побачити в Чернівцях – це національний університет. Один з найстаріших в Україні, між іншим. Зовні він нагадує найвідоміші європейські університети: Кембридж, Сорбонну і т.д. Побувавши у Чернівцях, не можна обділити увагою величні ратуші і собори з фресками. До слова, завдяки історичному впливу Австро-Угорщини їх тут величезна безліч! Також не забудьте відвідати величезну центральну площу турецького колодязя і подивитися на оригінальний будинок-корабель.

7. Хмельницька “Ірландія”

А побувавши в Хмельницькій області, ми немов перемахнули через океан! Коли доберетеся до маленького села Бакота, перед вашими очима постануть прекрасні зелені пагорби Ірландії з її скелястим рельєфом. А з висоти відкривається чарівний пейзаж – на блискучу водну гладь. Але, крім мальовничого виду на Дністер, це містечко має ще одну особливість – його немає на карті. Винна у цьому непокірна річка – прилив знищив більшу частину території Бакоти та її архітектурні пам’ятки.

Тепер цю назву умовно носить берег уздовж Дніпра, де збереглися руїни колись величного монастиря. Знайти це містечко можна в 50 км на схід від Кам’янця-Подільського. Здається, що якщо і жив Бог на землі, то в цих білих келіях, а якщо пив воду – то з цілющих джерел Бакоти.

8. Черкаська “Швейцарія”

З Хмельницької області вирушаємо в Черкаську – продовжуємо нашу кругосвітню подорож! Всього в 100 км від столиці, в районі села Буки є одне воістину райське містечко, яке українці вже давно прозвали “маленькою Швейцарією”. А все завдякиБуцькому каньйону, високі скелясті береги якого охороняють спокій річки Гірський Тікич. Цей пейзаж на диво нагадує норвезький фіорд! Найбільш прекрасним Буцький каньйон постає саме в травні – природа укривається яскраво-зеленим різнотрав’ям і “прикрашається” дикими тюльпанами.

Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи далі, Ви побачите руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті. Тут багато рівнинних майданчиків для пікніків, тому якщо у Вас є намет – сміливо беріть його з собою.

Буцький каньйон

9. Українська “Ніагара”

Знаєте, що є спільного у Тернопільської області зі штатом Нью-Йорк? Це наявність величного водоспаду. Однак, наш Джуринський водоспад донині залишається в тіні свого більш “розкрученого” сусіда – Ніагарського водоспаду. Але, побувавши в маленькому селі Нирків, ви зрозумієте, що незаслужено. Дістатися туди досить складно: громадський транспорт практично не заїжджає в таку глибинку, а ось на автомобілі можна – від Тернополя Нирків відокремлюють близько 250 км.

Але такий шлях подолати точно варто заради чудових пейзажів! Це один з найбільших українських водоспадів: цілих 16 метрів бурхливої ;;гірської води, яка з шумом прокладає собі дорогу. Через потік вимощений невеликий місток, а зовсім поруч розташувалися руїни Чорногородська замку, тому ефектні фотографії – гарантовані. І якщо ви все-таки вирішите вибратися в цю частину України, рекомендуємо вам захопити з собою намети та купальні костюми – звідси точно не захочеться їхати як мінімум кілька днів.

10. Тернопільська “Німеччина”

Але не поспішайте покидати Тернопільську область після екскурсії до Джуринського водоспаду. Цей південний куточок умістив в собі ще одне мальовниче містечко – село Заліщики. З усіх боків круглий клаптик землі оточений річкою Дністер, а на сушу веде лише невеликий міст. Такий собі півострів прямо в “серці” України – в 120 км від Тернополя! Але панорамний вигляд – це ще не все, чим можуть похвалитися Заліщики. У самому місті також є на що подивитися.

Довгий час це місце знаходилося під протекторатом Польщі, якій воно і зобов’язане своєю прекрасною архітектурою: старовинним костелом Щепанова, величним маєтком князя Понятовського, церквою Св. Трійці. Чим Заліщики заслужили місце в нашому ТОПі українських “країн”? Справа в тому, що це маленьке село разюче нагадує один з куточків Німеччини під хитромудрою назвою Сааршляйфе: тут річка Саар огинає зелений пагорб села Оршольц – так, як і в Заліщиках.