Ідантур (в гелленському варіанті Іданфірс) — правитель Скіфії, син та спадкоємець Савлія. Роки правління приблизно 515-496 до нашої ери. Етнонім скіфи є зовнішньою назвою. Самоназвою було сколоти. А, якщо дотримуватись правила рівномірного чергування приголосних для милозвучності у слові, то правильно буде соколоти. Саме останній варіянт буде використано у статті.
Прославився Ідантур тим, що здолав перського царя Дарія під час його навали на соколотів. Захисники вітчизни застосували стратегію спаленої землі. Вони залишили перське військо без можливості поповнювати запаси харчів і фуражу, знесилюючи супротивника тривалими переміщеннями просторами степу. Степову траву місцеві мешканці підпалювали, в прямому розумінні слова. Цим обмежували видимість для нападників та позбавляти їхніх коней поживи.
Втомившись від блукань, перський цар надіслав Ідантуру таке повідомлення: "Дивна людино! Чому ти все тікаєш, коли ти міг би зробити вибір між двома можливостями? Якщо ти вважаєш себе спроможним учинити опір моїм силам, тоді зупинися і вступи в бій. Що ти весь час бігаєш туди й сюди? Якщо ти визнаєш себе неспроможним, тоді перестань тікати, принеси дари твоєму владареві — землю і воду — і тоді ми почнемо перемовини".
На цю пропозицію таку відповідь дав Ідантур, цар соколотів: «О Персе! Отакі в нас справи: я досі нікого не лякався і не тікав ні від кого, ні в минулому і ні тепер від тебе. І те, що я тепер робив, не відрізняється від того, що я звичайно роблю в мирний час. А з якої причини я не вступаю в бій із тобою, і це я тобі поясню. Ми не маємо ні міст, ні оброблених полів і не боїмося, що хтось може їх захопити або знищити, і не квапимося вступити в бій за них із вами. Однак якщо ви наполягаєте на тому, щоб це сталося якнайшвидше, гаразд, тоді ось що: в нас є могили наших предків. Нумо, знайдіть їх і спробуйте завдати їм шкоди. Тоді ви побачите, чи будемо ми з вами воювати заради наших могил, чи ні. Проте перед тим, якщо ми не вирішимо, ми не битимемося з тобою."
Зневірившись у можливості перемогти соколотів, Дарій покинув своє військо і втік. Доля війська, полишеного ним на території Північного Причорномор’я, невідома.
Ось такий короткий, але повчальний нарис про Ідантура, котрий вберіг народ від нападника, котрий, можливо, мав чисельну перевагу. З огляду на давність подій та систематичне нищення історичних джерел окупантами, до нас дійшло дуже мало повідомлень про мудрого правителя давнини. Основним джерелом відомостей про нього є історія Геродота. Іншим є праці Климента Александрійського з посиланням на Ферекіда. Ім'я Ідантур також згадується у Страбона, але в іншому контексті. [1]
Ідантур
Світ:
Ідантур (в гелленському варіанті Іданфірс) — правитель Скіфії, син та спадкоємець Савлія. Роки правління приблизно 515-496 до нашої ери. Етнонім скіфи є зовнішньою назвою. Самоназвою було сколоти. А, якщо дотримуватись правила рівномірного чергування приголосних для милозвучності у слові, то правильно буде соколоти. Саме останній варіянт буде використано у статті.
Прославився Ідантур тим, що здолав перського царя Дарія під час його навали на соколотів. Захисники вітчизни застосували стратегію спаленої землі. Вони залишили перське військо без можливості поповнювати запаси харчів і фуражу, знесилюючи супротивника тривалими переміщеннями просторами степу. Степову траву місцеві мешканці підпалювали, в прямому розумінні слова. Цим обмежували видимість для нападників та позбавляти їхніх коней поживи.
Втомившись від блукань, перський цар надіслав Ідантуру таке повідомлення: "Дивна людино! Чому ти все тікаєш, коли ти міг би зробити вибір між двома можливостями? Якщо ти вважаєш себе спроможним учинити опір моїм силам, тоді зупинися і вступи в бій. Що ти весь час бігаєш туди й сюди? Якщо ти визнаєш себе неспроможним, тоді перестань тікати, принеси дари твоєму владареві — землю і воду — і тоді ми почнемо перемовини".
На цю пропозицію таку відповідь дав Ідантур, цар соколотів: «О Персе! Отакі в нас справи: я досі нікого не лякався і не тікав ні від кого, ні в минулому і ні тепер від тебе. І те, що я тепер робив, не відрізняється від того, що я звичайно роблю в мирний час. А з якої причини я не вступаю в бій із тобою, і це я тобі поясню. Ми не маємо ні міст, ні оброблених полів і не боїмося, що хтось може їх захопити або знищити, і не квапимося вступити в бій за них із вами. Однак якщо ви наполягаєте на тому, щоб це сталося якнайшвидше, гаразд, тоді ось що: в нас є могили наших предків. Нумо, знайдіть їх і спробуйте завдати їм шкоди. Тоді ви побачите, чи будемо ми з вами воювати заради наших могил, чи ні. Проте перед тим, якщо ми не вирішимо, ми не битимемося з тобою."
Зневірившись у можливості перемогти соколотів, Дарій покинув своє військо і втік. Доля війська, полишеного ним на території Північного Причорномор’я, невідома.
Ось такий короткий, але повчальний нарис про Ідантура, котрий вберіг народ від нападника, котрий, можливо, мав чисельну перевагу. З огляду на давність подій та систематичне нищення історичних джерел окупантами, до нас дійшло дуже мало повідомлень про мудрого правителя давнини. Основним джерелом відомостей про нього є історія Геродота. Іншим є праці Климента Александрійського з посиланням на Ферекіда. Ім'я Ідантур також згадується у Страбона, але в іншому контексті. [1]
Джерела:
1) Антична мудрість, Українець Л. М., Чернівці, 2016.