війна з Росією

Французька Національна рада з розвідки заявила, що має достовірні дані про те, що в терористичній атаці на рок-концерті в театрі «Батаклан» брали участь в тому числі громадяни Російської Федерації. Французькими спецслужбами встановлено імена принаймні двох терористів, які є громадянами Російської Федерації, що раніше проходили службу в елітних підрозділах, підпорядкованих президентові Чечні Рамзану Кадирову.

Рік тому американський конгресмен Ден Майк зробив сенсаційну заяву, що Путін витратив на пропаганду з дискредитації України більш 9 млрд. доларів. На думку конгресмена Майка, президент Росії застосовує пропаганду як в Україні, так і в боротьбі із західним світом. Війна, розв'язана Росією в Україні, тільки частково велася традиційною зброєю - кулеметами, танками і гарматами. За лаштунками бойових битв залишилася інформаційна складова російської агресії.

Чому деякі міщани купились на імперську пропаганду і самі підключились до агітації? Мотивів декілька, і всі вони походять від міфів, нав’язаних вміло поданою пропагандою. Чим же промили мізки мешканців міста? Озвучу головні симулякри.

Сьогодні існує певний інформаційний вакуум у комунікаціях між офіційним Києвом і Вашингтоном. Незважаючи на регулярні поїздки в Україну політиків вищого ешелону США, в їх колах досі нема чіткого розуміння подій "on the ground", подробиці про які доводиться роз'яснювати особисто.

Вихідці зі Збройних Сил України можуть зайняти помітне місце в системі державного управління і в політичній системі країни. Українська армія може стати основою нової еліти.

13 жовтня 2015 року з 15:15 до 15:45, в приміщенні Українського кризового медіа-центру (Український дім на Європейській площі, Україна, 01001, Київ, вул. Хрещатик, 2, (ст. м. «Хрещатик», «Майдан Незалежності») відбудеться урочисте підписання меморандуму про співпрацю громадських об’єднань у рамках громадської ініціативи Рух сприяння територіальній обороні України.

З самого початку військових дій в Україні ніхто не відмовлявся надавати Україні військово-технічну допомогу. Якщо поговорити з офіцерами штабу озброєння і депутатами, які беруть участь у різного роду погоджувальних комісій на цю тему, отримаємо зовсім іншу – протилежну офіційній версії картину щодо надання Україні зброї.

«Росіяни самі говорили нашим хлопцям, які були в полоні, що вони нас чекали вже чотири дні. Вони вже стояли з 11 числа на найголовніших висотах». Боєць батальйону «Донбас» Михайла Савульчика з позивним «Ельф» звинувачує владу в трагедії під Іловайськом.

Завдяки мільйонам приватних підприємців, попри усі негаразди й недолугість теперішнього керівництва, Україна розвивається. Еліти США тому й допомагають Україні, що тут насправді є кому допомагати. У сучасній РФ допомагати нема кому. Суспільство РФ приречене.

Знайомтесь, це бабуся Люда. Їй 86 років. Вона волонтер. У рідному селі бабуся вирощує квіти і різну городину, продає це в Дніпропетровську і всі зароблені гроші витрачає на допомогу бійцям. Вона варить супчики і возить їх пораненим у лікарню імені Мечникова. Найбільше бабуся Люда любить правосєків.

15 серпня світова преса про Україну: про ризики для Петра Порошенка і враження американських інструкторів від українських військових, зокрема.

Колишній радник міністра оборони США, професор Джорджтаунського університету Філіп Карбер вважає, що задля протистояння ворогу достатньо озброїти чотири мільйони українців.

До уваги пропонується інтерв’ю інженера-авіаконструктора, який багато років пропрацював у «закритому» (совдепівський «мем») авіаційному конструкторському бюро, відомого історика, що досліджує початок радянсько-німецької війни Марка Солоніна стосовно вето РФ на резолюцiю Радбезу ООН щодо трибуналу по Боiнгу. Інтерв’ю підготував та оприлюднив російський інтернет-ресурс «Фонтанка.ру»

Ну ось і підходить до фіналу п'єса "збирання земель". Все стало ясно після того, як нафта впала нижче 50 доларів, а імпортні продукти в Росії показово почали давити тракторами. А що ж далі?

Нещодавно українська влада заявила, що планує передати «матеріали справ по агресивному вторгненню Російської Федерації в міжнародний трибунал». Тут до українського уряду виникає закономірне питання: чому він «прокинувся» тільки через півтора року після початку військових дій, причому в той момент, коли активних боїв на Донбасі нема?