Уманський котел

«…ганебні факти здачі в полон нашому заклятому ворогові свідчать про те, що в рядах Червоної Армії, яка стійко і самовіддано захищає від підлих загарбників свою Радянську Батьківщину, є нестійкі, малодушні, боягузливі елементи. І ці боягузливі елементи є не тільки серед червоноармійців, а й серед начальницького складу. Як відомо, деякі командири і політпрацівники своєю поведінкою на фронті не тільки не показують червоноармійцям зразок сміливості, стійкості і любові до Батьківщини, а, навпаки, ховаються в щілинах, возяться в канцеляріях, не бачать і не спостерігають поля бою, а при перших серйозних труднощах в бою пасують перед ворогом, зривають з себе знаки відмінності, дезертирують з поля бою…» (З наказу Ставки Верховного головнокомандування РСЧА № 270 від 16.08. 1941 р.)

Поряд з вирішенням суто військових питань, Гітлер знайшов час ознайомитися і з проблемами військовополонених… Ось що згадує про це Ганс Бауер, особистий пілот Гітлера: «Із аеродрому кортеж автомобілів проїхав декілька кілометрів до кар’єру. Тут утримували тисячі радянських військовополонених. Гітлер наказав, щоб усіх українців негайно звільнили».

Перемога німецьких військ під Уманню була знаменною для німецького командування. Число захоплених радянських військовополонених в перші місяці війни значно перевищило очікування гітлерівського керівництва. Місце загибелі 6-й і 12-ї армій в районі Підвисокого, маси згорілої радянської техніки, полонені радянські генерали – все це було свідченням великої здобутої перемоги. В другій декаді серпня Гітлер написав листа Муссоліні і запросив його відвідати Східний фронт.

«Події початкового періоду Великої Вітчизняної війни за своєю значимістю і трагічністю практично не мають аналогів у вітчизняній військовій історії [ Автор має на увазі історію СРСР періоду з 1917 року по 1941 рік. – прим. В.Ф.]. Влітку протягом декількох місяців фашистським військам [ Хоча В. Рунов і професійний військовий історик, але він продовжує повторювати типовий радянський штамп, називаючи німецькі війська «фашистами». – прим. В.Ф.] вдалося зламати оборону радянських військ, яка добре готувалася і, просунувшись на схід на сотні кілометрів, вийти до Дніпра. Були розгромлені не лише війська практично всіх армій прикриття державного кордону, а й значна частина з'єднань і частин фронтових резервів. Радянські війська втратили понад 60 відсотків своєї авіації і близько 70 відсотків танків. В ході перших оборонних боїв були знищені кращі кадри РСЧА, а також сотні тисяч людей, покликаних із запасу і мирних жителів, ворогові дісталися величезні військові матеріальні запаси, промислові виробництва, неприбрані хлібні поля ... » (Валентин Рунов, професійний військовий історик)