Україна невідома

Історія України - це є океан крові, вважає історик і журналіст Данило Яневський. Українське націоналістичне підпілля не було таким єдиним, яким ми його уявляємо сьогодні. Про це він розповів на презентації своєї книги "Проект Україна : Жертва УПА, місія Романа Шухевича". Він вважає, що Степан Бандера не відіграв приписуваної йому сьогодні провідної ролі в націоналістичному підпіллі, навіть називає її деструктивною.

Вивчення різноманітних рейтингів в черговий раз засвідчує, що Україна – країна контрастів. З одного боку, маючи плодючі землі, ми є одними з найбільших експортерів сільськогосподарських культур, а з іншого – кожний шостий мешканець нашої країни не може забезпечити собі гідне харчування. Ми займаємо перше місце за рівнем дитячого алкоголізму, і в той самий час наша система освіти визнана однією з найкращих у світі.

Слово "хуцпа" походить зі староєврейської і означає особливо цинічну, підлу й зухвалу брехню, свого роду симбіоз цинізму й нахабства, здатний інколи навіть паралізувати волю ворога чи опонента до активного спротиву. Класичний американський приклад хуцпи, коли підліток, який по-звірячому вбив власних батьків, просить у судді поблажливості на тій підставі, що він тепер сирота . Хуцпа була одним із основних прийомів російських більшовиків у політичній боротьбі. Той же Ленін відзначав ефективність супернахабства , коли потрібно справити враження.

Окрім легальних структур українства, діяли й підпільні організації. У 1920 р. з українських вояків було створено Українську Військову Організацію (УВО), а у 1929 році на її основі сформовано Організацію Українських Націоналістів (ОУН), де наголос робився не на збройні, а культурно-виховні і політичні методи боротьби.

Як відомо, ще з часів Козаччини Польща претендувала на українські землі і цілеспрямовано проводила політику асиміляції українців. Після 1919 року Західна Україна була окупована Польщею. Проте, не дивлячись на культурні, економічні та політичні утиски, українці володіли достатньою свободою для національного розвитку.

У 1939–1940 роках німці планували відтворити Другий гетьманат Павла Скоропадського, але вже з новим лідером – полковником Андрієм Мельником. Це й зрозуміло: стара схема з союзною Українською Державою нормально спрацювала в минулому, тому раціональні німці не вважали за потрібне вигадувати «новий велосипед».

"Канонічна" версія зводиться до того, що Бандера та група його прихильників провели в окупованому нацистами Кракові "ІІ Великий збір ОУН", який нібито заснував нову Організацію з додатком до її повної назві лише однієї літери, взятої в дужки. Про цю подію написано чимало. Але. Усе в тій події є загадкою.

У будь-якій війні перемагає той, хто створює кращі союзи – це аксіома. У виборі союзників визначальним є географічний принцип. А все тому, що, попри стрімко зростаючі можливості транспорту і телекомунікацій, народи живуть не у воді чи в повітрі, а на землі.

А все тому, що успішні проекти продовжують діяти, тож говорити про них не можна. Виявлення ж такого діючого проекту автоматично призводить не тільки до його провалу, а й до великих неприєм­ностей його авторам. « Початок інформаційної війни визначити неможливо, і це дає певні переваги агресорові. Але якщо...

Ще в 1935 році Німеччина визнала Голодомор в Україні – задовго до нападу Гітлера на СРСР, появи «плану Барбаросса» і так званого «вигадування голоду в Україні». Визнання прозвучало у промові міністра пропаганди Третього Райху Йозефа Геббельса на з’їзді НСДАП 13 вересня 1935 року в Мюнхені.

"Виявив себе як бездоганний, національно-вихований старшина. Жодним карам не підпадав, під судом та слідством не був". Таке посвідчення отримав сотник армії УНР Микола Сціборський від командира Окремої кінної дивізії 1924 року в Чехії. Опинився там разом з іншими військовиками після окупації України більшовиками.

За 30 років, між 1918-м і 1948-м, на терито­рії сучасної України комуністи знищили 20 мільйонів людей. Це найбільша гумані­тарна катастрофа в історії Європи за тисячу років. Тим, хто залишився, зробили лоботомію – вирізали історичну пам'ять і замінили гнилими міфами. Не має значення, як ці штампи називаються, – Павло Пости­шев чи Симон Петлюра. Радянські міфи пішли геть, люди хочуть за щось зачепитися, намагаючись відповісти на вічне: "Чому я народився? Чому сюди прийшов? На чому вчити дітей? Чому варто пишатися, що я – українець?" Але дивлячись на імена і дати, бачать суцільні поразки.

Історія з Івано-Франківською міськрадою, яка урівняла в правах ветеранів так званої Великої Вітчизняної війни й ветеранів дивізії СС «Галичина» — показова. У державі, в якій не досягнуто згоди щодо громадянського миру та злагоди, такі локальні резонансні рішення з'являтимуться навіть після того, як серед живих не залишиться жодного ветерана Другої світової. Тоді точитиметься війна навколо могил і пам'ятників, як точилася протягом останніх років у Львові навколо поховань жертв українсько-польської війни 1918—1919 рр. Річ у тому, що в нашому суспільстві домінує кричуща історична неграмотність.

Не опускатися зі співчуття до скривджених і знедолених людей у такий звичний для них Простір страждань, а піднімати їх Любов’ю і Мудрістю вгору, у Простір волі – ось завдання для сучасних українських жінок, які усвідомлюють і постійно зміцнюють свою жіночу силу.

Сьогодні Клечальна субота, а завтра - Зелена неділя, якою завершувалися Зелені свята. Вони тривали цілий тиждень. Зелені свята символізували остаточний прихід літа, закінчення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.