"Це була велика честь служити українському народу на посаді міністра оборони" – Михайло Федоров розказав, що встиг зробити за півроку
Михайло Федоров написав у своєму Фейсбук, що його команда встигла зробити за півроку його перебування на посту міністра оборони:
1. Відключити росіянам Starlink, що кардинально зменшило їхні можливості вести ефективну війну дронів.
2. Отримавши Міноборони без бюджету, ризикнути, взяти кошти з грошового забезпечення з кінця року та ефективно інвестувати їх у mid-strike, FPV на оптоволокні, дешеву розвідку, НРК, дрони-перехоплювачі та deep-strike дрони. Закупити за чотири місяці більше дронів, ніж за весь минулий рік.
3. Запустити «Логістичний локдаун» як окрему програму з окремим фінансуванням, що разом із правильними закупівлями та підтримкою топпідрозділів дало змогу відрізати логістику ворога й розпочати ізоляцію Криму.
4. Продовжити програму фінансування Лінії дронів, яка є фундаментом для закупівлі дронів для Сил безпілотних систем.
5. Запустити програму підтримки сучасних дроново-штурмових підрозділів, які насамперед воюють технологіями.
6. Запровадити 70% передоплати за закупівлі через єБали на порталі Brave1 Маркет.
7. Кардинально змінити систему закупівель. Запустити перші тендери на далекобійну артилерію та сотні тисяч дронів, що економить державному бюджету мільярди доларів.
8. Уперше закупити тисячі пікапів, багі та квадроциклів для війська. І ще й через тендер.
9. Інтегрувати Павла Лазаря в Повітряні Сили, впровадити процедуру розбору кожної масованої атаки (After Action Review). За цей час відсоток перехоплення дронів зріс з 83% до 91%, а крилатих ракет – із 47% до 87%.
10. Уперше законтрактувати ракети для Patriot PAC-2 GEM-T, а також подати заявку через європейський кредит на закупівлю ракет PAC-3.
11. Запустити базовий рівень забезпечення дронами для бригад та корпусів. Уже з липня всі бойові бригади та корпуси почнуть отримувати прогнозовані постачання дронів без ручного втручання. Це дає змогу прогнозувати свої подальші дії.
12. Запустити масштабну грантову програму для виробників вибухових речовин і ракет.
13. Розпочати непопулярну, але надзвичайно важливу трансформацію війська: контракти для всіх із визначеними строками служби та відстрочками, запровадження однієї з найвищих у світі заробітних плат для піхоти та штурмовиків, відкриття ринку іноземного рекрутингу за прозорими й привабливими ринковими умовами, нові інструменти для стимулювання повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частину.
14. Провести три засідання «Рамштайну», де вдалося вийти з інформаційної пастки росіян про нібито нашу поразку та повернути партнерам віру в Україну. Було оголошено про $40 млрд підтримки на цей рік (і це без урахування європейського кредиту).
15. Запустити механізм використання європейського кредиту на наші воєнні пріоритети. Це було окреме складне бюрократичне завдання, яке вдалося реалізувати.
16. Знайти шлях масштабування дешевих ракет проти реактивних шахедів. Підписати рекордний контракт.
17. Наша балістика. Символічно, у день звільнення уряду провели успішне тестування балістики, яка розроблялася в зоні відповідальності МО. Кардинально змінили технічне завдання та довели максимальну точність. На 30% зменшили ціну. Україна потрапить у нову лігу.
18. Підписати контракт на закупівлю літаків Gripen, які дадуть змогу збивати літаки СУ, носії КАБів.
19. Разом з військовими спланувати та реалізувати операцію «Ашан», що зупинила механізований наступ ворога на пів року.
20. Відкрили експорт у межах програми Drone Deal, щоб залучити інвестиції та збільшити виробництво оборонно-промислового комплексу (ОПК).
21. Запустити Trophy Lab – надати можливість для партнерів вивчати російські воєнні розробки.
22. Запустити Defense AI Center A1, щоб пришвидшити впровадження штучного інтелекту у війну.
Залишається багато питань, ЧОМУ Зеленський вирішив змінити Федорова на Клименка.
Ось що написав відомий військовий Михайло Драпатий: "З приходом нової команди до Міністерства оборони з’явилася реальна спроба змінити правила, за якими роками жила військова система. Йшлося не про нові назви чи чергову перебудову на папері, а про проблеми, наслідки яких воїни й командири відчувають щодня.Я вдячний команді Міністерства оборони за те, що вона взялася за цю роботу і не побоялася торкнутися речей, які система звикла обходити мовчанням. Я служу у Збройних Силах двадцять шостий рік, і за цей час армія давно стала для мене не посадою, званням чи окремим етапом життя. Це справа, якій я віддав все і за яку відчуваю особисту відповідальність. Я вірю в українське військо, яке вміє вчитися, розвивати технології, берегти людей і давати командиру можливість відповідати за результат. Я знаю багатьох командирів, які щодня працюють саме так, часто долаючи опір значно більший, ніж має бути під час війни. Останні півроку у війська з’явився партнер у Міністерстві оборони, який не лише забезпечував потреби, а й вимагав змінювати підходи, швидше ухвалювати рішення і підтримувати тих, хто готовий брати за них відповідальність. Взаємодія між військами і Міністерством оборони стала іншою. З’явилася готовність чути командирів, швидше ухвалювати рішення і підтримувати зміни, які народжуються у підрозділах. Саме такою ця взаємодія і має бути. Проект Лінія дронів став одним із прикладів того, як вчасне рішення держави може досить швидко вплинути на ситуацію на полі бою. Після нього з’явилися й інші ініціативи, які вже довели свою користь для війська. Сьогодні міністр сказав, що багато з цих рішень доводилося проводити всупереч системі, а не завдяки її роботі. Я знаю, що це правда, і вважаю, що так не має бути. Багато командирів можуть це підтвердити. Коли правильне рішення доводиться проводити всупереч системі, а не завдяки їй, це означає, що сама система потребує змін. Командир не має права мовчати про проблеми, особливо коли їх ціна вимірюється втраченими можливостями, часом і людськими життями. Мовчання не захищає армію, воно лише дозволяє помилкам накопичуватися, поки виправляти їх стає набагато важче".
Драпатий зазначив, що Армії потрібні нові правила, за яких правильне рішення не залежить від особистої сміливості окремого командира чи підтримки конкретної команди в міністерстві. "Ми воюємо за країну, в якій справедливість не залежить від прізвища, посади чи наближеності до керівництва. Армія, яка сьогодні захищає цю країну, має бути першим місцем, де такий принцип справді працює", – зауважив він.