Оце зараз перечитую Степана Руданського... !Ох, і реготів же я після прочитання його гуморески "Запорожці у сенаті"! ))))))
Раз московські сенатори Змовились мовчати, Щоби нашим запорожцям Відвіту не дати.
Ото входять запорожці, Москалів вітають; А ті сидять бувванами, Не відповідають.
Запорожці ідуть ближче, Стали коло стола. А ті сидять, як сиділи, Жоден ані слова.
Тоді старий запорожець До своїх озвався:«Чи не в пустку, мої діти, Я з вами забрався?»
«В пустку! В пустку!» — закричали.«То що ж, мої діти? Коли в пустку ми забрались, То можна й пердіти!»
«А запевне, дядьку, можна!» — Гримнули по разу. Та й пішли додому ждати Другого указу.
Степан Руданський "Запорожці у сенаті" (гумореска)
Світ:
Оце зараз перечитую Степана Руданського... !Ох, і реготів же я після прочитання його гуморески "Запорожці у сенаті"! ))))))
images.jpg
Раз московські сенатори
Змовились мовчати,
Щоби нашим запорожцям
Відвіту не дати.
Ото входять запорожці,
Москалів вітають;
А ті сидять бувванами,
Не відповідають.
Запорожці ідуть ближче,
Стали коло стола.
А ті сидять, як сиділи,
Жоден ані слова.
Тоді старий запорожець
До своїх озвався:
«Чи не в пустку, мої діти,
Я з вами забрався?»
«В пустку! В пустку!» — закричали.
«То що ж, мої діти?
Коли в пустку ми забрались,
То можна й пердіти!»
«А запевне, дядьку, можна!» —
Гримнули по разу.
Та й пішли додому ждати
Другого указу.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)