Аватар пользователя Оксана Лутчин
Оксана Лутчин
  • Visits: 66
  • Хиты: 69

Низка чи ряд?

Незважаючи на багатий лексичний склад української мови, деякі слова все-таки мають два й більше значень. Аналізуючи такі лексеми, дійшла висновку, що таких випадків варто уникати для удосконалення мови. До таких слів належить слід.

“Лиш народи, явлені у Слові, достойно можуть жити на Землі”. Л. Костенко

Семантика слова слід є широкою. Воно означає відбиток ноги, лапи чи чого-небудь іншого на поверхні. Також залишок чого-небудь – слід від замку, слід чиєїсь діяльності, слід від крейди й таке інше. Тому недоцільно вживати його у значенні треба, синонімами якого є слова  потрібно, варто. Наприклад: “Українці не словами, а діями сьогодні показують усьому світу, як слід боротися за Батьківщину” “Українці не словами, а діями сьогодні показують усьому світу, як треба! боротися за Батьківщину”. Як слід як годиться, як належить.

До таких багатозначних слів належить і лексема ряд. Ряд, як визначає Словник української мови,– це сукупність однорідних предметів або живих істот, розташованих одне поруч з одним. Також – шеренга, місця для сидіння, наприклад, в театрі. Коло осіб, об'єднаних певними стосунками. “Ряди нашої армії поповнили добровольчі батальйони”.

Вважаю, недоцільно слово ряд вживати у значенні низка, багато. Наприклад: “На Покрову в столиці заплановано ряд святкових заходів”. Треба: “На Покрову в столиці заплановано низку (або багато) святкових заходів”.

Може, хтось із читачів доповнить список таких багатозначних слів. Чекаю на Ваші відгуки.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Кращий коментар

Аватар пользователя cBіт Розумний
0
No votes yet

Це не зовсім до теми, але... Останнім часом чомусь набуває поширення вживання дієслова "вартує" у значенні "варто, потрібно". Наприклад "...вартує подивитися" (якщо не помиляюся, з телепередачі "Феєрія мандрів"). Головне значення цього дієслова - бути на чатах, вартувати. А правильно треба так - "варто подивитися" і т. і. Чи я маю рацію, пані Оксано?

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Комментарии

Аватар пользователя cBіт Розумний
0
No votes yet

Це не зовсім до теми, але... Останнім часом чомусь набуває поширення вживання дієслова "вартує" у значенні "варто, потрібно". Наприклад "...вартує подивитися" (якщо не помиляюся, з телепередачі "Феєрія мандрів"). Головне значення цього дієслова - бути на чатах, вартувати. А правильно треба так - "варто подивитися" і т. і. Чи я маю рацію, пані Оксано?

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Слово “вартувати”, як Ви й стверджуєте, п. Світе, означає “бути на чатах”, а ще вживається у значенні “коштувати, мати вагу”. Напр., “Жодна влада не вартує людських життів”. Проте не правильним буде вислів “вартує подивитися”, а “варто подивитися”!

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Миро Продум
0
No votes yet

Повністю підтримую Оксану! Наша мова має бути не тільки лаконічною, а й максимально точною.

І ще, на мою думку, з м’якого і твердого варіантів треба обирати твердий. Раніше українська мова була твердішою, а тому й люди були сильнішими.

Наприклад, зараз ми кажемо "єсть", а раніше казали "ест" (так, як на латині). Раніше на себе казали "Аз" (перша буква абетки), а тапер кажемо "Я" (остання в абетці).

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Працюю в цьому напрямі. Дякую за підтримку.

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Володимир Щербина
0
No votes yet

Є ще маловживаний синонім слова "ряд" - "шерег". "Великий тлумачний словник" виданий фірмою "Перун" трактує "шерег" тільки, як "шеренга". Натомість мені доводилось зустрічати випадки, коли "шерег" вживалось у значенні "низка", "багато".

Якщо спеціально цим зайнятись, то можна написати цілий шерег прикладів.

Творю, отже існую.

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Слово "шерег" траплялось тільки в значенні "шеренга". Якщо можете, п. Володимире, процитуйте випадки у значенні "низка", "багато".

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Володимир Щербина
0
No votes yet

Вперше зустрів, здається, в інтернеті. У значенні "ряд" (там було щось, що не зовсім "шеренга"). Потім ще чув в усному мовленні. Вже не пам'ятаю де, можливо, по телебаченню чиясь пряма мова (давно це було, бо ТБ вже років 7 не дивлюсь). Чомусь це слово одразу запам'яталось, потім і сам його бувало вживав.

Творю, отже існую.

Аватар пользователя Наталя Алексєєва
0
No votes yet

Стосовно необхідно. Прозора калька рос. необходимо (як і необхідність). Маємо свої відповідники. Тож користуймося їми.

Аватар пользователя Оксана Лутчин
0
No votes yet

Надаємо перевагу лаконічним словам варто, потрібно. "Необхідно", яке набуло поширення у нас останнім часом, як у художній літературі, так і в публіцистиці, справді можна вилучити як кальку з російської, бо в такому запозиченні нема в нас потреби - є власні слова.

Творімо разом мову Сенсар!

Аватар пользователя Арсен Дубовик
0
No votes yet

Панянки Наталю і Оксано, Ви ж знаєте, що не всі слова є калькою з московсько-росіянської...

А не здається Вам, що слово необхідно/необходімо саме зараз не правильно вживається/тлумачиться? Можливо, первинне значення слова розумілося в значенні напрямки, не обходячи манівцями... росіянська приказка "не в бровь, а в глаз" цьому гарна ілюстрація.

І ще, як мені здається, укр. доцільно = варто - целєсообразно (моск.), а укр. потрібно - це нужно (моск.).

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)